29 березня 2010 р. № 44/66-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Міщенка П.К.
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "А.С. Діас"
на постановугосподарського суду міста Києва від 3 березня 2009 року
у справі
господарського суду № 44/66-б
міста Києва
за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Дімсон Груп" (ТОВ "Норвік Україна)
до
про
учасники провадження
ліквідатортовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя"
визнання банкрутом
Київська транспортна прокуратура, Київське управління з питань банкрутства
Василик В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 3 лютого 2009 року за заявою ТОВ "Дімсон Груп" (правонаступник ТОВ "Норвік Україна") порушено провадження у справі № 44/66-б про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Постановою господарського суду міста Києва від 3 березня 2009 року ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 147 000 грн., ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Василика В.В.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2009 року постанову місцевого господарського суду залишено без змін.
ПП "А.С. Діас" у порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України оскаржило постанову господарського суду міста Києва від 3 березня 2009 року до Вищого господарського суду України з вимогою про її скасування та припинення провадження у справі.
При цьому заявник посилається на те, що прийнятою постановою порушені його права як кредитора боржника.
Вказана скарга підприємства не може бути прийнята до провадження з огляду на наступне.
Вищий господарський суд України зазначає, що п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Частиною 2 ст. 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, касаційні скарги на судове рішення місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За визначенням у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З матеріалів справи вбачається, що ПП "А.С. Діас" не набуло статусу учасника провадження у справі про банкрутство і не має права на оскарження судових рішень у даній справі, оскільки відповідно до приписів ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
На підставі викладеного, у прийнятті касаційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити у прийнятті касаційної скарги приватного підприємства "А.С. Діас" на постанову господарського суду міста Києва від 3 березня 2009 року у справі № 44/66-б до провадження Вищого господарського суду України.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
П. Міщенко