26 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11206/19
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,
за участю: представника позивача - Андрійчук Л.І.,
представника ГУ ДПС у Житомирській області - Коршак Л.А.,
решта осіб, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОСТЕР КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
23 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОСТЕР КОМПАНІ" (ТОВ "ФОСТЕР КОМПАНІ") із позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення №1272 від 6 грудня 2018 року Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОСТЕР КОМПАНІ”, як підприємства, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 “Критеріїв ризиковості платника податків”, затверджених ДФС України 21 березня 2018 року за №959/99-99-07-18 та внесення інформації до “Журналу ризикових платників” АІС “Податковий блок”;
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 12 березня 2019 року №70/06-30-07-03-22 щодо залишення Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОСТЕР КОМПАНІ” у переліку ризикових платників податку;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ФОСТЕР КОМПАНІ” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в особистому кабінеті платника податків виявлено відомості, що ТОВ "ФОСТЕР КОМПАНІ" визнано таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків. Позивач звертався до відповідача із заявою про виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. У відповідь на вказану заяву ГУ ДФС у Житомирській області отримано лист, у якому визначено, що ТОВ "ФОСТЕР КОМПАНІ" не підлягає виключенню з переліку ризикових платників податку на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку згідно рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві від 2 грудня 2018 року. Крім того, позивачем зазначено про те, що ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» не отримувало, рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві та від ГУ ДФС у Житомирській області. Тобто, були відсутні будь-які докази існування рішення ГУ ДФС у м.Києві та достовірності інформації наданої ГУ ДФС у Житомирській області. Копію витягу з протоколу від 6 грудня 2018 року №1272 засідання комісії Головного управління у м.Києві, яким внесено ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» до переліку ризикових платників та копію витягу із протоколу Комісії Головного управління ДФС у Житомирській від 12 березня 2019 року №70/06-30-07-03-22, яким вирішено залишити ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» у переліку ризикових платників податку, позивач отримав під час ознайомлення зі справою №240/6751/19, яка перебувала на розгляді у Житомирському окружному адміністративному суді, після винесення рішення. Вказане, на думку позивача, свідчить про повторне включення ТОВ “ФОМТЕР КОМПАНІ” до переліку ризикових платників. Також позивачем зазначено про те, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Згідно з рішенням №1272 від 6 грудня 2018 року Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві позивача визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6 “Критеріїв ризиковості платника податків”, затверджених ДФС України 21 березня 2018 року за №959/99-99-07-18 та внесено інформації до “Журналу ризикових платників” АІС “Податковий блок”. Крім того, рішенням Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 12 березня 2019 року №70/06-30-07-03-22 залишено позивача у переліку ризикових платників податку. Вказані рішення відповідачів слугували підставою для звернення позивача до суду з даними позовом.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 2 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 15 січня 2020 року на 12:00.
2 грудня 2019 року від представника позивача надійшла заява про повернення судового збору (Том №1 а.с.99-100).
13 грудня 201 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено позивачу у поверненні судового збору.
20 грудня 2019 року на адресу суду електронною поштою від ГУ ДФС у Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов (Том №1 а.с.115-120). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивача включено до переліку ризикових згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Житомирській області як такого, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв'язку з тим, що відповідно до даних моніторингу податкових накладних ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ», зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом періоду здійснення господарської діяльності вказаним підприємством, встановлено невідповідність реалізованих товарів придбаним. Крім того, встановлено відсутність основних фондів та працюючих на ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ», що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій позивачем. Тобто, дане підприємство підпадає під Критерії ризиковості платника податку, передбачені пунктом 1.6 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Тобто, відсутні підстави для виключення ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» з переліку ризикових платників податку.
26 грудня 2019 року на адресу суду від ГУ ДФС у м.Києві надійшов відзив на адміністративний позов (Том №1 а.с.137-141). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх зобов'язань щодо збирання та формування податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази данних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
15 січня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідачів на їх правонаступників (Том №1 а.с.145-146).
У підготовчому засіданні суд ухвалами від 15 січня 2020 року, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів, залучив, як співвідповідача у справі - ГУ ДПС в Житомирській області та відклав підготовче засідання на 31 січня 2020 року на 10:00 для надання представнику позивача часу на ознайомлення з відзивами та забезпечення відповідачем прибуття належного представника, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 15 січня 2020 року (Том №1 а.с.148-149).
27 січня 2020 року на адресу суду від представника співвідповідача - ГУ ДПС у Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов (Том №1 а.с.155-163). В якому співвідповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, співвідповідач зазначив, що рішення комісії про включення позивача до переліку ризикових не породжує зміну прав та обов'язків платника податків, тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
29 січня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзиви (Том №1 а.с.166-171). У відповіді на відзиви представник позивача проти доводів викладених відповідачами та співвідповідачем заперечувала, заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідно до довідки у справі суддя Гурін Д.М. у період з 31 січня 2020 року до 4 лютого 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні. Наступне підготовче засідання призначено на 12 лютого 2020 року на 9:30 (Том №1 а.с.232).
Згідно з довідкою у справі 12 лютого 2020 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з надходженням клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено. Наступне підготовче засідання призначено на 26 лютого 2020 року на 11:30 (Том №1 а.с.237).
У підготовчому засіданні, суд ухвалою від 26 лютого 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 26 лютого 2020 року (Том №2 а.с.6).
У судовому засіданні 26 лютого 2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзиви.
У судовому засіданні 26 лютого 2020 року представник співвідповідача проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні, з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов.
Решта осіб, які беруть участь у справі у судове засідання 26 лютого 2020 року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОСТЕР КОМПАНІ» зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 3 лютого 2017 року.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» взято на облік як платник податків в органах державної податкової служби 3 лютого 2017 року та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Житомирській області (Том №1 а.с.16-17).
Позивач звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області із заявою №181/02-19 від 20 лютого 2019 року щодо виключення з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (Том №1 а.с.31-33).
ГУ ДФС у Житомирській області листом від 25 березня 2019 року №3603/6/06-30-07-03-11 повідомило, що ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» не підлягає виключенню з переліку ризикових податку, у зв'язку із тим, що ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» включено до переліку платників податку на підставі підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві від 2 грудня 2018 року (Том №1 а.с.29).
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» не отримувало рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві та від ГУ ДФС у Житомирській області.
Копію витягу з протоколу від 6 грудня 2018 року №1272 засідання комісії Головного управління у м.Києві, яким внесено ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» до переліку ризикових платників та копію витягу із протоколу Комісії Головного управління ДФС у Житомирській від 12 березня 2019 року №70/06-30-07-03-22, яким вирішено залишити ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» у переліку ризикових платників податку, позивач отримав під час ознайомлення з матеріалами справи №240/6751/19, яка перебувала на розгляді у Житомирському окружному адміністративному суді.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» станом на дату складання позовної заяви не має податкового боргу.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» здійснює господарську діяльність у сфері діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
Для здійснення вказаної господарської діяльності, підприємство має всю необхідну матеріально-технічну базу.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» зареєстроване та здійснює свою діяльність за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Михайла Грушевського, будинок 36, яке Товариство орендує під офісне приміщення (копія договору оренди №45 від 2 січня 2019 року та приймання-передачі від 2 січня 2019 року (Том №1 а.с.34-37).
Невідповідність пункту 1.6 положенню - дата реєстрації платником податку вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» зареєстроване платником ПДВ з 1 березня 2017 року, тобто на час віднесення Товариства до ризикових, минуло більше трьох місяців з дати реєстрації.
Невідповідність пункту 1.6 положенню - платник податку - юридична не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах :ї казначейської служби України (крім бюджетних установ).
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» має відкриті рахунки в банку: поточний рахунок в USD 17179, поточний рахунок в EUR 2600787891778, поточний рахунок в UAH 917164 (копія Додатку №1 до Договору 0372979701 від 2 листопада 2018 року (Том №1 а.с.38).
Невідповідність пункту 1.6 положенню - платник податку, посадова та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років. Засновник/посадова особа ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» Кунаш Євгеній Юрійович, не посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» подано звітність за останні два податкові періоди (Том №1 а.с.44-71).
ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» подано фінансову звітність за останній звітний період, а саме авансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік Реєстраційний номер документа: 9003457734 (додається квитанція №2 від 23 січня 2019 року), Фінансовий звіт малого підприємництва за 2017 рік (Том №1 а.с.72-76).
На даний момент будь-яка податкова інформація, що свідчить про наявність ознак ризикових операцій ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» відсутня та не надана ГУ ДФС у м.Києві та ГУ ДФС у Житомирській області.
Однак, платника податків ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» визнано таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з тієї підстави, що оскаржувані рішення не містять обґрунтування їхнього прийняття. Так, зі змісту рішень не вбачається можливим зрозуміти, які саме обставини стали підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку. Невизначення підстав прийняття рішення свідчить про його необґрунтованість та, як наслідок, його протиправність.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (підпункт 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (підпункт 19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (підпункт 19-1.1.46).
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
У свою чергу, згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).
Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
- критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18 та від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.
Суд також звертає увагу, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Отже, внесення до “Журналу ризикових платників податку” ІТС “Податковий блок” податкової інформації, щодо відповідності підприємств критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.
Щодо твердження позивача про відсутність належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників.
Згідно з протокольним рішенням засідання комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Протоколом від 6 грудня 2018 року №1272 ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» внесено до переліку ринкових платників податку на підставі результатів проведеного моніторингу та встановлено, що ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» має ознаки ризиковості визначені пунктом 1.6 Критерій ризиковості платників податків, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (Том №1 а.с.39-41).
У зв'язку з надходженням від ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» листа на ім'я начальника ГУ ДФС у Житомирській області з вимогою виключити вказане підприємство з переліку ризикових платників, дане питання було винесено на розгляд комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Протоколом від 12 березня 2019 року №70/06-30-07-03-22 прийнято рішення залишити TOB «ФОСТЕР КОМПАНІ» у переліку ризикових платників податку, якого було внесено до цього переліку згідно з рішенням комісії ГУ ДФС у м.Києві від 6 грудня 2018 року (Том №1 а.с.42).
Відповідно до даних моніторингу податкових накладних ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ», зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом періоду здійснення господарської діяльності вказаним підприємством, встановлено невідповідність реалізованих товарів придбаним. Крім того, встановлено відсутність основних фондів та працюючих на ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ», що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій позивачем. Тобто, дане підприємство підпадає під Критерії ризиковості платника податку, передбачені пунктом 1.6 - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Тобто, відсутні підстави для виключення ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» з переліку ризикових платників податку.
Щодо порушення прав та інтересів позивача у зв'язку з внесенням ТОВ «ФОСТЕР КОМПАНІ» до переліку ризикових платників палатку, суд дійшов наступних висновків.
Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів, а не з підстав віднесення підприємства до ризикових.
Отже, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку, є саме другий етап за наслідками якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної.
Проте, так як позивачу не відмовлено у реєстрації податкових накладних, а лише зупинено їх реєстрацію, ніяких юридичних наслідків у зв'язку з даною обставиною для нього не виникає.
Відповідно, зупинення реєстрації податкової накладної - це лише необхідна діяльність податкового органу з метою проведення моніторингу вказаної податкової накладної, яка відповідає приписам податкового законодавства, а моніторинг - це сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства, як зазначено в Поставові №117.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протоколи засідання комісії ГУ ДФС у м.Києві та ГУ ДФС у Житомирській області не є рішеннями контролюючого органу, та не породжують зміну прав та обов'язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, що направлена виконання завдань та функцій передбачених Податковим кодексом України. У даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов'язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФОСТЕР КОМПАНІ" є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОСТЕР КОМПАНІ" (вул.М.Грушевського, 36, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 41123529) до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195), Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 03 березня 2020 року.
Суддя Д.М. Гурін