Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/835/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати певні дії,
встановив:
17 січня 2020 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ: 42171400) про:
- визнання дії відповідача Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в проведенні перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними;
- скасування рішення № 154666 про відмову в перерахунку пенсії згідно статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання відповідача Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення частини3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), з 25 квітня 2019 року;
- визнання дії відповідача Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними;
- зобов'язання відповідача Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 40% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він має право на призначення та виплату пенсії, відповідно до пункту 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року з 25 квітня 2019 року.
Водночас позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) від 25 квітня 2019 року вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Рішенням від 14 червня 2019 року відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії згідно пункту 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також в листі від 11 жовтня 2019 року відповідач зазначив, що управління в межах своїх повноважень, пенсію за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року виплачував позивачу в розмірах, встановлених діючим законодавством України.
Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Відповідач зазначає, що рішення Другого сенату Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. Після внесення відповідних змін до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосування ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того, чи не була це строкова служба) набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи зазначене, вказує, що розмір пенсіїпозивачевіобчислено та виплачується згідно з діючим законодавством України.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію як інвалід ІІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .
У періоди з20 листопада 1989 року по 20 грудня 1989 року, з 20 січня 1990 року по 21 лютого 1990 року, з 25березня 1990 року по 20квітня 1990 року був спрямований до СВПЧ-16 м. Чорнобиль та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Позивач перебуває на обліку в об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
07 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, яку просив обчислювати відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14червня 2019 року № 154666відмовлено в перерахунку пенсії.
Позивач не погоджуючись із відмовою в перерахунку пенсії звернувся до суду з позовом.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що позивач уперіоди з 20 листопада 1989 року по 20 грудня 1989 року, з 20 січня 1990 року по 21 лютого 1990 року, з 25 березня 1990 року по 20 квітня 1990 року був спрямований до СВПЧ-16м. Чорнобиль та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначені обставини підтверджені довідками №№ 05558, 05744, 03891, довідкою від 19 квітня 1990 року та військовим квитком серії НОМЕР_4 , виданим Дружківським міським військовим комісаріатом Донецької області23 травня 1983 року. Тобто, на час участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач дійсну строкову службу не проходив.
Крім того, на звернення позивача про перерахунок його пенсії за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листом Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 239/н від 11 жовтня 2019 року повідомлено адресата, що пенсію за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року управлінням виплачено в розмірах, встановлених діючим законодавством.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-V від 05 жовтня 2006 року передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону, або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року частина третя статті 59 Закону № 796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: “Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно достатті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року”.
Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців, логічним є висновок про те, що частина 3статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;
3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
У той же час словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідок №№ 05558, 05744, 03891Воєнізованої пожежної частини № 16 м. Чорнобиль, що старший сержант ОСОБА_1 періоди з 20 листопада 1989 року по 20 грудня 1989 року, з 20 січня 1990 року по 21 лютого 1990 року, з 25 березня 1990 року по 20 квітня 1990 року виконував службові обов'язки та у складі СВПЧ-16 м. Чорнобиль брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки від 19 квітня 1990 року позивач з 25 березня 1990 року по 20 квітня 1990 року знаходився в бойовому резерві в складі ОВПО-3 у м. Чорнобилі.
Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання службових обов'язків у складі СВПЧ-16 м. Чорнобиль, суд дійшов висновку, з урахуванням рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19) від 25 квітня 2019 року про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII розповсюджується на позивача з 25 квітня 2019 року.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а спірне рішення про відмову в перерахунку пенсії згідно статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає скасуванню.
Щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із частиною 4 статті 54 Закону № 796 (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності); 6 мінімальних пенсій за віком (для ІІІ групи інвалідності).
Нормами статті 50 Закону № 796 передбачено, що Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Отже, критерієм розрахунку зазначених пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 4 червня 2011 року № 3491-VI (який набрав чинності 19 червня 2011 року) розділ VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року були визначені мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (який набрав чинності 1 січня 2012 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (який набрав чинності 1 січня 2013 року) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
З аналізу наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
В той же час, Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (який набрав чинності з 1 січня 2014 року) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Таким чином, враховуючи принцип пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватись у розмірах, встановлених статями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (який набрав чинності 3 серпня 2014 року) розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 3 серпня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, суд доходить висновку, що в період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже його відмова в цій частині є незаконною.
В свою чергу, суд зауважує, що у позові позивач просив здійснити перерахунок додаткової пенсії у розмірі 40 % відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у той час як нормами статті 50 зазначеного Закону передбачено додаткову пенсію інвалідам ІІІ групи (до числа яких віднесено позивача) у розмірі 50 %. Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача та зважаючи на дискрецію повноважень пенсійного органу щодо обрахунку розміру пенсії, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату належних сум пенсії позивачу за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у порядку та в розмірах, встановлених нормами статей 50, 54 Закону № 796 (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008).
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є достатньо обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Ціолковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ: 42171400) про визнання дій незаконними та зобов'язання виконати певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії відповідача Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в проведенні перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення частини3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними;
Скасувати рішення № 154666 про відмову в перерахунку пенсії згідно ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
Зобов'язати відповідача Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які "постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), з 25 квітня 2019 року.
Визнати дії відповідача Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії у розмірі 6 (шісти) мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 40 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними;
Зобов'язати відповідача Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок та виплату належних сум пенсії позивачу за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у порядку та в розмірах, встановлених нормами статей 50, 54 Закону № 796 (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 березня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна