22 березня 2010 р. № 30/119
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоШевчук С.Р.,
суддів:Демидової А.М.,
Кролевець О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") (позивач-1)
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р.
(залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р.)
у справі№ 30/119
за позовом1. Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") (позивач-1);
2. Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") (позивач-2);
3. Компанії "Востіон Груп, Ел.Ел.Сі." ("VOSTION GROUP L.L.C.") (позивач-3)
до1. ОСОБА_5 (відповідач-1);
2. ЗАТ "F.C.I." (відповідач-2);
3. ТОВ "Драгон капітал" (відповідач-3);
4. Компанії "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited") (відповідач-4);
5. ТОВ "Драгон Есет Менеджмент" (відповідач-5)
6. Компанії "Julius Bayer international Equity Fund" (відповідач-6);
7. ОСОБА_6 (відповідач-7);
8. ОСОБА_7 (відповідач-8);
9. ОСОБА_8 (відповідач-9);
10. ОСОБА_9 (відповідач-10);
11. ОСОБА_10 (відповідач-11);
12. АБ "ІНГ Банк Україна" (відповідач-12);
13. ТОВ "УніКредит Банк" (відповідач-13);
14. ВАТ "Київмедпрепарат" (відповідач-14);
15. ЗАТ "Ділові партнери" (відповідач-15);
16. ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (відповідач-16);
17. ТОВ "Трейдбізнесцентр" (відповідач-17)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів, визнання права власності, зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
від позивача-1не з'явились
від позивача-2не з'явились
від позивача-3не з'явились
від відповідача-1не з'явились
від відповідача-2не з'явились
від відповідача-3Кукоба О.М.
від відповідача-4не з'явились
від відповідача-5не з'явились
від відповідача-6Романова С.М.
від відповідача-7не з'явились
від відповідача-8не з'явились
від відповідача-9ОСОБА_13
від відповідача-10не з'явились
від відповідача-11не з'явились
від відповідача-12не з'явились
від відповідача-13не з'явились
від відповідача-14не з'явились
від відповідача-15не з'явились
від відповідача-16не з'явились
від відповідача-17не з'явились
від третьої особине з'явились
У січні 2008 року позивачі звернулись до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, та з урахуванням уточнень позовних вимог просили суд:
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № К-174/1, укладений 17.11.2003 р. між ОСОБА_5 та Компанією "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.");
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № К-173/1, укладений 17.11.2003 р. між ОСОБА_5 та Компанією "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION");
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № К-79/1, укладений 12.04.2006 р. між ОСОБА_5 та Компанією "Востіон Груп, Ел.Ел.Сі."("VOSTION GROUP L.L.C.");
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № К-16/Z3, укладений 23.10.2000 р., за яким ОСОБА_5 набув у Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі" ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") акції ВАТ "Київмедпрепарат";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № К-16/Z6, укладений 25.12.2000 р., за яким ОСОБА_5 набув у Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") акції ВАТ "Київмедпрепарат";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Б27/1, укладений 30.07.2007 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03486-Д, укладений 09.08.2007 р. між ОСОБА_7 та СП ТОВ "Драгон капітал";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Б34/2, укладений 27.08.2007 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_10;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Б34/1, укладений 27.08.2007 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_6;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Б36/1, укладений 10.09.2007 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_8;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Б36/2, укладений 10.09.2007 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_9;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № Д/259, укладений 29.11.2007 р. між ОСОБА_7 та ТОВ "Трейдбізнесцентр";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/05495-Д, укладений 29.11.2007 р. між ТОВ "Трейдбізнесцентр" та СП ТОВ "Драгон капітал";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03525/0001-Д, укладений 09.08.2007 р. між СП ТОВ "Драгон капітал" та Компанією "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited");
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/05510-Д, укладений 30.11.2007 р. між СП ТОВ "Драгон капітал" та Компанією "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited");
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/02360/0010-Б, укладений 09.08.2007 р. між Компанією "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited") та Компанією "Julius Bayer international Equity Fund";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/02734/0028-Б, укладений 04.09.2007 р. між Компанією "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited") та Компанією "Julius Bayer international Equity Fund";
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03305/0012-Б; 07/101206, укладений 12.10.2007 р. між Компанією "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited") та ТОВ "Драгон Есет Менеджмент";
- визнати право власності компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") на прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 50 601 шт.;
- визнати право власності Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") на прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 35 000 шт.;
- визнати право власності "Компанії "Востіон Груп, Ел.Ел.Сі." ("VOSTION GROUP L.L.C.") на прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 60 000 шт.;
- зобов'язати зберігача цінних паперів - АБ "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку Компанії ТОВ "Драгон Капітал" акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 3 293 шт. на рахунок Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") № 003016 у зберігача - BAT "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - АБ "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку ПВІФ "КСК-Фонд" НВ закритого типу ТОВ "Драгон Есет Менеджмент" акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 1 000 шт. на рахунок Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") № 003016 у зберігача - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - АБ "ІНГ Банк Україна" списати з рахунку Компанії "ДРГН Лімітед" ("DRGN Limited") акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 37 723 шт. на рахунок Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") № 003016 у зберігача - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ТОВ "УніКредит Банк" списати з рахунку Компанії "Julius Bayer international Equity Fund" акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 8 585 шт. на рахунок Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") № 003016 у зберігача - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ТОВ "УніКредит Банк" списати з рахунку Компанії "Julius Bayer international Equity Fund" акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 60 000 шт. на рахунок Компанії "Востіон Груп, Ел.Ел.Сі." "VOSTION GROUP L.L.C.") № 003272 у зберігача - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ТОВ "УніКредит Банк" списати з рахунку Компанії "Julius Bayer international Equity Fund" акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 35 000 шт. на рахунок Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") № 003006 у зберігача - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зарахувати на рахунок Компанії "Браун енд Роббінс Інвестментс, Ел.Ел.Сі." ("Brown & Robbins Investments L.L.C.") № 003016 прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 50 601 шт.;
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зарахувати на рахунок Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") № 003006 прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 35 000 шт.;
- зобов'язати зберігача цінних паперів - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зарахувати на рахунок Компанії "Востіон Груп, Ел.Ел.Сі." ("VOSTION GROUP L.L.C.") № 003272 прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 60 000 шт.
Позивачі свої позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу № K16/Z3 від 07.09.2000 р., № K16/Z6 від 12.12.2000 р., № К173/1 від 17.11.2003 р., № К174/1 від 17.11.2003 р. та № К79/1 від 12.04.2006 р. (первинні договори) обґрунтовували тим, що волевиявлення позивачів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, оскільки договори викладені лише українською мовою; відповідач-1 навмисне ввів в оману позивачів щодо обов'язку належним чином оплатити вартість акцій, що, на думку позивачів, згідно зі ст. 230 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, позивачі стверджують про порушення законодавства про цінні папери і фондову біржу при укладенні договорів, а також невідповідність форми договорів вимогам законодавства, зокрема п. 1.13 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у справі № 30/119 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. (колегія суддів у складі: Моторного О.А. -головуючого, Кошіля В.В., Шапрана В.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р., Компанія "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі зазначені рішення і постанову та прийняти рішення, яким позовні вимоги по справі задовольнити повністю. До касаційної скарги додано клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено та неправильно застосовано положення матеріального права, зокрема, не застосовано зазначені позивачами положення законодавства про цінні папери та фондову біржу, про зовнішньоекономічну діяльність, про умови дійсності договорів та підстави визнання договорів недійсними. Натомість, на думку скаржника, судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин по справі норми законодавства про позовну давність, у тому числі щодо наслідків пропуску строків позовної давності. Крім того, оскаржувач вважає, що судом першої інстанції при з'ясуванні обставин справи порушено норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 41, 45 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення справи та безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. відновлено Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") строк для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р., прийнято касаційну скаргу Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 22.03.2010 р. о 12 год. 10 хв.
18.03.2010 р. до Вищого господарського суду України надійшли заперечення відповідача-6 на касаційну скаргу, відповідно до яких відповідач-6 заперечує проти касаційної скарги Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") та просить відмовити у її задоволенні повністю.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 22.03.2010 р. для розгляду касаційної скарги у справі № 30/119 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Шевчук С.Р. -головуючого, Демидової А.М., Кролевець О.А.
22.03.2010 р. до початку судового засідання через канцелярію Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача-9 на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач-9 вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим просить суд рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у справі № 30/119 залишити без задоволення, а касаційну скаргу -без змін.
Заслухавши представників відповідача-3, відповідача-6 та відповідача-9, присутніх у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
07.09.2000 р. між відповідачем-1 та позивачем-2 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № K16/Z3, за яким відповідач-1 набув у власність цінні папери - прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 4 040 шт.
12.12.2000 р. між відповідачем-1 та позивачем-2 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № K16/Z6, за яким відповідач-1 набув у власність цінні папери - прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 4 040 шт.
17.11.2003 р. між відповідачем-1 та позивачем-1 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К173/1, за яким відповідач-1 набув у власність цінні папери - прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 35 000 шт.
17.11.2003 р. між відповідачем-1 та позивачем-2 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К174/1, за яким відповідач-1 набув у власність цінні папери - прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 42 521 шт.
12.04.2006 р. між відповідачем-1 та позивачем-3 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К79/1, за яким відповідач-1 набув у власність цінні папери - прості іменні акції ВАТ "Київмедпрепарат" в кількості 60 000 шт.
Таким чином, всього за договорами № K16/Z3, № K16/Z6, № К173/1, № К174/1 та № К79/1 відповідачем-1 придбано 145 601 шт. простих іменних акцій ВАТ "Київмедпрепарат".
30.07.2007 р. відповідачем-1 знерухомлено належні йому 180 601 акцію.
30.07.2007 р. між відповідачем-1 та відповідачем-8 укладено договір купівлі-продажу акцій № Б27/1, за яким належні відповідачу-1 180 601 акцію відчужено на користь відповідача-8.
09.08.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-3 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03486-Д, за яким відповідач-3 набув право власності на 112 521 акцію.
27.08.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-11 укладено договір № Б34/2 купівлі-продажу цінних паперів, за яким відповідач-11 набув право власності на 23 500 акцій.
06.09.2007 р. додатковою угодою № 1 про розірвання договору № Б34/2 вказані акції були повернуті відповідачу-8.
27.08.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-7 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б34/1, за яким відповідач-7 набув право власності на 44 580 акцій.
06.09.2007 р. додатковою угодою № 1 про розірвання договору № Б34/1 вказані акції були повернуті відповідачу-8.
10.09.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-9 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б36/1, за яким відповідач-9 набув право власності на 25 500 акцій.
17.09.2007 р. між відповідачем-9 та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б38/1, за яким відповідач-1 набув право власності на 10 акцій.
27.08.2007 р. додатковою угодою № 1 про розірвання договору № Б34/2 вказані акції були повернуті відповідачу-9.
10.10.2007 р. додатковою угодою № 1 про розірвання договору № Б36/1 акції, відчужені за цим договором, були повернуті відповідачу-8.
10.09.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-10 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б36/2, за яким відповідач-10 набув право власності на 42 580 акцій.
10.10.2007 р. додатковою угодою № 1 про розірвання договору № Б36/1 акції, відчужені за цим договором, були повернуті відповідачу-8.
29.11.2007 р. між відповідачем-8 та відповідачем-17 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д/259, за яким відповідач-17 набув право власності на 68 080 акцій.
29.11.2007 р. між відповідачем-17 та відповідачем-3 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/05495-Д, за яким відповідач-3 набув право власності на 68 080 акцій.
09.08.2007 р. між відповідачем-3 та відповідачем-4 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03525/0001-Д.
30.11.2007 р. між відповідачем-3 та відповідачем-4 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/05510-Д.
09.08.2007 р. між відповідачем-4 та відповідачем-6 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/02360/0010-Б, за яким відповідач-6 набув право власності на 103 389 акцій.
04.09.2007 р. між відповідачем-4 та відповідачем-6 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/02734/0028-Б, за яким відповідач-6 набув право власності на 11 772 акції.
12.10.2007 р. між відповідачем-4 та відповідачем-5 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 7/03305/0012-Б, за яким відповідач-5 набув право власності на 1 000 акцій.
Отже, згідно з вищевказаними договорами відповідачу-3 належить 3 293 акції; відповідачу-4 належить 37 723 акції; відповідачу-5 належить 1 000 акцій; відповідачу-6 належить 103 585 акцій.
Оскільки деякі з договорів купівлі-продажу цінних паперів, про визнання недійсними яких заявлено вимоги, укладались сторонами в період дії ЦК УРСР, а інші під час дії ЦК України, то враховуючи дію актів у часі, апеляційним господарським судом правомірно застосовано до спірних правовідносин положення того кодексу, положення якого були чинними на момент укладення відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Положеннями ст. 57 ЦК УРСР визначено, що угода, укладена, зокрема, внаслідок обману, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною першою статті 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (абз. 2 ч. 1 ст. 229 ЦК України).
Оскільки позивачами не вказано, які обставини, що могли перешкодити вчиненню правочину, заперечувались чи замовчувались відповідачем-1, а також не надано доказів, які б підтверджували факти обману і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що місцевий господарський суд правомірно визнав необґрунтованими доводи позивачів щодо введення їх в оману відповідачем-1.
Щодо посилання позивачів на порушення законодавства про цінні папери і фондову біржу при укладенні договорів купівлі-продажу № K16/Z3 від 07.09.2000 р., № K16/Z6 від 12.12.2000 р., № К173/1 від 17.11.2003 р., № К174/1 від 17.11.2003 р., № К79/1 від 12.04.2006 р., зокрема, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (чинного на момент укладення зазначених договорів) діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, відповідно до цього Закону, визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами (надалі - торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної діяльності, допускається на основі дозволу (в подальшому - ліцензії), що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається із змісту оспорюваних договорів, вони були укладені за участю торговців цінними паперами ЗАТ "Ділові партнери" (дозвіл на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів України № 869 від 12.02.1996; ліцензія серії АА № 318811 на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, видана ДКЦП та ФР України) та ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (ліцензія АБ № 113408, видана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 27.10.2004 р.).
За таких обставин, господарські суди правомірно дійшли до висновків щодо необґрунтованості доводів позивачів про порушення законодавства про цінні папери і фонду біржу при укладенні спірних договорів.
Відносно посилання позивачів як на підставу визнання спірних договорів недійсними на відсутність у вказаних договорах такої істотної умови як платіжні реквізити (номер рахунку, назва та місцезнаходження), що передбачені п. 1.13 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності; зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами, що оспорювані договори не можуть визнаватись зовнішньоекономічними договорами лише на тій підставі, що вони укладені за участі нерезидента, оскільки корпоративні права щодо ВАТ "Київмедпрепарат" пов'язані з самим підприємством і реалізуються на території України.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що оспорювані договори купівлі-продажу цінних паперів не є зовнішньоекономічними та на них не поширюються норми Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
У свою чергу, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необґрунтованість посилань позивачів на відсутність вільного волевиявлення та невідповідність внутрішній волі при укладенні договорів у зв'язку з незнанням ними української мови, оскільки, як встановлено судами, як договори, так і передавальні розпорядження підписані громадянами України, а саме: по договорах № К16/Z3, № К16/Z6, №/1 та № K174/1 інтереси продавця представляв торговець цінними паперами ЗАТ "Ділові партнери", від імені якого діяв ОСОБА_18 Передавальні розпорядження підписували: від ім. продавця за договором № К16/Z3 - директор ОСОБА_19; від ім. продавця за договором № К173/1 - ОСОБА_18, довірена особа; від ім. продавця за договором № К174/1 - директор ОСОБА_20 Договір № К79/1 та передавальне розпорядження від імені продавця підписав директор ОСОБА_21
Згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 01.01.2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності (ст. 74 ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Оскільки договір купівлі-продажу № K16/Z3 укладений 07.09.2000 р., договір № К16/Z6 - 12.12.2000 р., договори № К173/01, № К174/01 - 17.11.2003 р., а позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними 23.01.2008 р. без клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції, що суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні їх недійсними з підстав закінчення строку позовної давності.
У свою чергу, враховуючи те, що первісні договори купівлі-продажу №/Z3 від 07.09.2000 р. , № К16/Z6 від 12.12.2000 р., № К173/1 від 17.11.2003 р., № К174/1 від 17.11.2003 р. та № К79/1 від 12.04.2006 р. були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, а позивачі обґрунтовують вимоги щодо недійсності похідних договорів та інших вимог про визнання за позивачами прав власності на акції, зобов'язання реєстратора зареєструвати за позивачами право власності на акції та зобов'язання зберігачів цінних паперів списати на користь позивачів акції ВАТ "Київмедпрепарат" лише недійсністю первинних договорів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вказаних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції щодо обґрунтованості та правильності рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.
Касаційна скарга (подання) залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано приписи процесуального законодавства та матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
У свою чергу, висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") про порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Компанії "Фарма Дистрибютінг Корпорейшн" ("PHARMA DISTRIBUTING CORPORATION") залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2009 р. та рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у справі № 30/119 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
Судді А.М. Демидова
О.А. Кролевець