Справа №2-203/09
18.02.2009 року
Роздольненський районний суд АР Крим у складі: головуючого судді Пиркало Т.В.,
при секретарі Дрочак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Роздольне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Садівницького товариства "Чайка" про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
встановив:
Позивачки звернулися до суду із позовом до СТ "Чайка" про стягнення матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що вони є членами садівницького товариства "Чайка", мають земельні ділянки. Через те, що їхні ділянки були відключені від системи водопостачання вони звернулись до відповідача, який повідомив їм про необхідність погашення боргу. Незважаючи на те, що 11.05.2007 року заборгованість за членськими внесками була ними погашена, відповідач до мережі водопостачання їх не підключив. Внаслідок спеки загинули грядки з полуницею і картоплею, а також інші насадження. Внаслідок чого вони понесли збитки в розмірі 770 грн. Крім того, вони зазнали страждань через постійні звернення до відповідача. В цей час загострились хронічні захворювання через нервові розлади, через що виникла необхідність додаткового лікування. Позивачки просять суд зобов'язати відповідача підключити земельні ділянки до мережі водопостачання, стягнути з відповідача матеріальну шкоду 770 грн. і моральну шкоду 1000 грн. на користь кожної позивачки.
В подальшому позовні вимоги позивачами були доповнені, просять також стягнути на користь ОСОБА_3 витрати на послуги адвоката 1000 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити. Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачів ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав, пояснив суду, що відключення земельних ділянок позивачів від водопостачання є незаконним, оскільки суперечить Статуту СТ "Чайка" та задачам товариства. Устав також передбачає права позивачів на користування майном Товариства в тому числі і системою водопостачання. Згідно положень Статуту до члена Товариства можуть бути застосовані заходи суспільного впливу і відключення земельної ділянки від водопостачання не передбачено. ОСОБА_5 не конкретні щодо відключення земельних ділянок від системи водопостачання, не вказано на підставі якого рішення і який порядок відключення. Пунктом 5.2 Статуту не передбачено право зборів уповноважених вирішення питання про відключення земельних ділянок від водопостачання. Після сплати заборгованості за членськими внесками відповідач був повинен відновити водопостачання на земельні ділянки позивачів, оскільки на момент погашення заборгованості вони не мали річної заборгованості, яке дає підстави для припинення користування водопостачанням.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, пояснив суду, що у позивачів з 2005 року виникла заборгованість по сплаті членських внесків, внаслідок чого, 26.03.2007 року земельні ділянки позивачів були відключені від системи водопостачання. Позивачка неодноразово зверталась до Товариства з приводу підключення земельних ділянок, однак їй повідомлялось, що їм необхідно сплатити заборгованість по членським внескам. Позивачка ОСОБА_3 відповіла, що сплачувати нічого вона не буде. На цей час у позивачок також є заборгованість по сплаті внесків, тому їхні ділянки до водопостачання не підключені. Рішення приймалось на зборах уповноважених садівницького товариства "Чайка" на які запрошувались всі члени Товариства. Позивачки на зборах не були присутні. Рішення про відключення земельних ділянок за несплату членських внесків дачників, в тому числі і позивачок, було розміщено на дошці оголошень. Також пояснив, що Товариство є неприбутковою організацією, яке здійснює свою діяльність за рахунок членських внесків і тому просить також відмовити в задоволенні вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_7 позов також не визнала, пояснила суду, що членські внески відповідно до ОСОБА_5 повинні сплачуватись в три період рівними частками до 1 березня, 1 червня і 1 вересня. За прострочення стягується пеня в розмірі 0, 5% за кожен день прострочення. На день розгляду справи судом у позивачів є заборгованість яка складає 90 грн. за кожною земельною ділянкою.
Відповідно до положень Статуту СТ "Чайка" рішення загальних зборів товариства є обов'язковими для виконання. 26.02.2007 року було прийнято рішення про відключення від поливного водопостачання 19 систематичних неплатників членських внесків, в тому числі і позивачів. Вважає, що оскільки на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу розповсюджуються загальні положення про купівлю-продаж, у разі прострочення оплати товару, в даному випадку води, яка постачалась позивачам, продавець має право вимагати оплати товару і сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами тобто членськими внесками інших членів товариства, разом з тим продавець може припинити передачу товару до повної його оплати. Також комісією товариства було проведено обстеження земельних ділянок, під час якого було встановлено, що земельні роботи позивачами не проводились, жодних насаджень посіяно не було. Товариство зняття водопровідних кранів не здійснювало, а лише відключило земельні ділянки від водопостачання.
Вислухавши сторони по справі, вивчивши наявні в справі документи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є членами садівницького товариства "Чайка" і мають земельні ділянки №116 і №120. 26.02.2007 року було прийнято рішення зборів уповноважених членів Товариства про відключення від системи водопостачання за несплату членських внесків 19 членів товариства, в тому числі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Підставою для прийняття такого рішення стала наявність заборгованості позивачів по сплаті членських внесків за 2005-2006 роки у ОСОБА_3 - 127 грн. (2005р. - 52 грн., 2006р. - 75 грн.) і у ОСОБА_2 - 130 грн. (2005р. - 55 грн., 2006р. - 75 грн.).
Відключення від системи водопостачання проведено 26.03.2007 року.
11.05.2007 року позивачками заборгованість по сплаті членських внесків була погашена, і 04.06.2007 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про підключення земельних ділянок №116 і №120 до системи водопостачання, але підключення не було проведено відповідачем, позивачів було зобов'язано сплатити членські внески за 2007 рік.
Пунктом 3.8 Статуту, передбачений перелік обов'язків членів Товариства, в тому числі він зобов'язаний своєчасно сплачувати вступний, членські та цільові внески в розмірах та строки, встановлені зборами уповноважених членів Товариства.
За порушення вимог Статуту до члена Товариства відповідно до п. 3.8 Статуту правлінням можуть застосовуватись наступні заходи суспільного впливу: попередження, догана, попередження про виключення з Товариства і виключення з Товариства.
Таким чином, фактично за порушення ОСОБА_5, до позивачів були прийняті заходи впливу, не передбачені п. 3.8 Статуту.
Підпунктом "д" п. 3.9 Статуту, передбачено, що член садівницького Товариства може бути виключений з Товариства у разі несплати встановлених зборами уповноважених членів Товариства протягом двох тижнів з дня прийняття рішення Правлінням вступного, членських і цільових внесків, а також інших обов'язкових платежів два і більше роки підряд.
Крім того, п. 3.23 Статуту передбачає можливість відключення садівника-власника від системи водопостачання і йому може бути заборонено користуватись спорудами і комунікаціями товариства у разі несплати членських внесків протягом року.
Згідно Державного акту на право власності на землю ІІІ-КМ №076013 від 21.03.1996 року власником земельної ділянки для ведення садівництва є ОСОБА_3
Відповідно до довідки ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від 13.02.2009р. №75/09 ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку на території Роздольненського району, призначену для ведення садівництва станом з 01.11.2004р. до 13.02.2009р. не видавався.
Отже позивачка ОСОБА_2 не є садівником-власником, тому відключення її земельної ділянки від системи водопостачання здійснено неправомірно.
Відключення членів товариства від системи водопостачання провадилось на підставі рішення зборів уповноважених членів Товариства.
Разом з тим, п. 5.2. Статуту садівницького товариства передбачає повноваження зборів уповноважених членів товариства. Перелік повноважень є вичерпним, і вирішення питання про відключення членів товариства від системи водопостачання не є його компетенцією.
Саме питання щодо відключення садівників-членів Товариства від водопостачання Статутом не врегульовано.
Таким чином, в цій частині рішення зборів уповноважених членів товариства від 26.02.2007 року є неправомірним.
Рішення приймалось у відсутність позивачів. Як пояснила позивачка ОСОБА_3, вони не були повідомлені про час та дату проведення зборів, як і про прийняте рішення. Ніяких повідомлень вони не отримували.
Представник відповідача ОСОБА_6 пояснив суду, що письмово ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не повідомлялись про дату проведення зборів.
Таким чином, фактично своїм рішенням Товариство порушило п. 2.2. Статуту, відповідно до якого завданням Товариства є організація колективного саду і використання його членами наданих земельних ділянок для виробництва фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції.
Оскільки без зрошення земельних ділянок вирощування сільськогосподарської продукції не можливо.
Також неправомірними суд вважає і не підключення позивачів до системи водопостачання після сплати заборгованості по членським внескам, яка була погашена 11.05.2007 року в повному обсязі.
Як зазначалося, п. 3.23 Статут передбачає можливість відключення земельної ділянки від системи водопостачання, якщо член Товариства не сплачував членські внески протягом року.
На момент звернення ОСОБА_3 до Товариства з заявою про підключення до системи водопостачання земельних ділянок №116 і №120 (04.06.2007 року), річна заборгованість по сплаті внесків була відсутня, тому Товариство неправомірно не виконало підключення до водопостачання.
Підключення до системи водопостачання земельних ділянок не відбулося і на даний час.
Відповідно до ст. 23ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Внаслідок дій відповідача позивачі фактично не могли використовувати земельні ділянки за призначенням, були позбавлені можливості вирощувати сільськогосподарську продукцію, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 необхідно було додавати додаткових зусиль для організації свого життя, вони були вимушені купувати сільськогосподарську продукцію, яку могли самі виростити на земельних ділянках, крім того тривалий спір між сторонами завдав позивачам моральних страждань, тому позовні вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачами не були надані суду докази в обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 770 грн. кожному позивачу. Розрахунок позову, що є в матеріалах справи (а.с. 3) в частині розрахунку матеріальної шкоди нічим не підтверджений, тому не може прийматись до уваги судом.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 16, 60, 79, 89, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Садівницьке товариство "Чайка" Роздольненського району АР Крим відновити водопостачання на ділянках №116, що належить ОСОБА_2 і №120, що належить ОСОБА_1, які розташовані в СТ "Чайка".
Стягнути з Садівницького товариства "Чайка" відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн., на користь ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн.
Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката в розмірі 1000 грн.
В решті позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання до суду, що розглянув справу, заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.