17 березня 2010 р.
№ 45/209б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Яценко О.В.
За участю : представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Туніка Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ "Промінвестбанку в Донецькій області"
на постанову господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. по справі № 45/209б за заявою ТОВ "Грата-2006" до ТОВ "КРОП АВТО" про банкрутство, -
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2009 р. порушено провадження по справі № 45/209б про банкрутство ТОВ "КРОП АВТО", на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою господарського суду Донецької області від 11 листопада 2009 р. по справі № 45/209б /суддя Плотницький Б.Д./ боржник -ТОВ "КРОП АВТО" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, ліквідатором призначено ТОВ "Грата-2006", якого зобов'язано протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ТОВ "КРОП АВТО" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів боржника, а також, провести ліквідаційну процедуру і надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника.
В касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ "Промінвестбанку в Донецькій області" просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р., посилаючись на те, що вона постановлена судом першої інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким провадження по справі припинити.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Приймаючи оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, так як документально підтверджуються та не спростовуються боржником, керівні органи боржника відсутні за місцем знаходження, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тому у суду є підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відносно боржника, кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Грата-2006" подано заяву про визнання банкрутом ТОВ "КРОП АВТО" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, за визнаною претензією від 28.02.2009 р. на суму 224090,40 грн., за договором про співробітництво від 10.06.2008 р. (а.с.17-19).
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія не є виконавчим документом.
Розрахункових чи інших документів, як доказів безспірності грошових вимог та неплатоспроможності боржника, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "КРОП АВТО" не додано, що є порушенням вимог ст.7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і свідчить про відсутність безспірних вимог ТОВ "Грата-2006" до боржника.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення ТОВ "КРОП АВТО" підприємницької діяльності. Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом господарський суд першої інстанції належним чином з"ясував наявність всіх ознак неплатоспроможності боржника - ТОВ "КРОП АВТО", наявність активів боржника, наявність дебіторської заборгованості та основних засобів.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство ТОВ "КРОП АВТО" за ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного Закону.
Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 р. (пункт 36) роз'яснено: "Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п.11 ч.1 ст.80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".
За таких обставин, оскільки при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство кредитором не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог і судом провадження по справі про банкрутство ТОВ "КРОП АВТО" порушене безспідставно, то постанова господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного та керуючись п.1-1ч.1 ст.80, ст.ст.1115, 1117 - 1119, 11110 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ "Промінвестбанку в Донецькій області" задовольнити.
Постанову господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. по справі №45/209б скасувати.
Провадження по справі № 45/209б припинити.
Державному реєстратору за місцезнаходження юридичної особи відмінити державну реєстрацію визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП АВТО", м. Донецьк, Ленінський район, вул. Потійська, 7 ( код ЄДРПОУ 34008387), проведену відповідно до постанови господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. по справі № 45/209б.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Яценко О.В.