29 березня 2010 р. № 37/518
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівКота О.В.,
Демидової А.М.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА"
на рішення господарського суду м. Києва від 26 серпня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2009 року
у справі № 37/518
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"
доВідкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА"
простягнення 5 009 692,85 грн.
за участю представників:
позивача: Шимової А.З.
відповідача: Куцевич О.П.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26 серпня 2009 року по справі № 37/518 (суддя Гавриловська І.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА" на користь Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" 4 960 078,48 грн. основного боргу, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2009 року (Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими актами Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "НАДРА" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову повністю, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 1 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "НАДРА"(замовник) був укладений договір № 0253-Скб.
Згідно з п. 1.1. вказаного договору виконавець зобов'язався комплексно та систематично передавати у власність замовнику обладнання систем відеоспостереження та контролю доступу (надалі "обладнання") та виконувати монтажно-налагоджувальні роботи по системі відеоспостереження та контролю доступу в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) замовника, а замовник зобов'язався приймати та своєчасно оплачувати вартість обладнання та виконані роботи на умовах цього договору та відповідних додаткових угод до нього.
Згідно з пунктом 1.2. договору № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року, відповідні об'єкти, строки передачі, обладнання та робіт, обсяги обладнання та види робіт, строк надання гарантійного обслуговування, відповідальні працівники сторін погоджуються у відповідних Додаткових угодах до договору.
У відповідності до пункту 1.3. зазначеного договору, номенклатура, асортимент, кількість обладнання вказуються у специфікаціях (додатках до відповідних додаткових угод).
Судами встановлено, що додаткові угоди до договору № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року, а також специфікації, плани-графіки виконання робіт по монтажу системи безпеки на об'єктах та додаток до додаткових угод про адреси виконання робіт по монтажу системи безпеки відповідачем підписані не були.
Суди вірно встановили, що позивач на виконання зобов'язань за договором № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року, поставив відповідачу в особі його відділень обладнання систем відеоспостереження та контролю доступу та виконав монтажно-налагоджувальні роботи по системі відеоспостереження та контролю доступу в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) замовника.
Після поставки обладнання та виконання монтажно-налагоджувальних робіт Закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" направило на адресу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА" акти прийому-передачі матеріалів та обладнання та виконаних робіт за договором № 0253-Скб.
Відповідач зазначені акти прийому-передачі обладнання та робіт отримав 26 лютого 2009 року. Відповідачем дані акти підписані не були. Так само відповідач не направив позивачу обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів.
Згідно з пунктом 1.5. зазначеного договору, датою поставки обладнання є дата його прийняття замовником за кількістю та якістю, що підтверджується актом приймання-передачі по якості та кількості. У випадку, якщо замовник виявить невідповідність виготовленого та поставленого обладнання положенням специфікації, він направляє виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі по кількості та якості з зазначенням підстав відмови від підписання. Після усунення недоліків виконавцем, замовник зобов'язаний прийняти обладнання.
В пункті 1.6. договору № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року сторони встановили, що якщо замовник не підписав документи прийому-передачі обладнання та/або робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати передачі йому цих документів виконавцем, або не надав письмову мотивовану відмову від підписання, то обладнання та/або роботи вважається прийнятим згідно з документами прийому-передачі обладнання та/або робіт, які підписані виконавцем в односторонньому порядку.
Суди прийшли до обґрунтованого висновку про те, що обладнання та роботи на загальну суму 4 960 078,48 грн., визначені в актах прийому-передачі обладнання та/або робіт, що були направлені позивачем відповідачу 20 лютого 2009 року, вважаються прийнятими Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "НАДРА" на підставі п. 1.6. договору № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року,
Відповідно до пункту 2.4. договору № 0253-Скб від 1 лютого 2008 року, замовник здійснює оплату по кожній з додаткових угод до договору наступним чином, якщо інше не зазначене у відповідній додатковій угоді: попередня оплата в розмірі 80 % (вісімдесяти %) від загальної вартості обладнання та робіт по відповідній додатковій угоді протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору; остаточна оплата залишку в розмірі 20 % (двадцяти %) від вартості обладнання та робіт по відповідній додатковій угоді здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами актів про прийом-передачу обладнання по кількості та якості та виконаних робіт по відповідній додатковій угоді.
Суди вірно зазначили, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є змішаним договором в якому містяться елементи договору поставки та договору підряду.
Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.
У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково .
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду м. Києва від 26 серпня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2009 року у справі № 37/518 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА" -без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді А. Демидова
С. Шевчук