31 березня 2010 р. № 40/140
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 січня 2010 року у справі № 40/140 Господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд", м. Маріуполь, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Маріуполь, про стягнення 20 231,92 грн.,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
У серпні 2008 року позивач -ТОВ "Прок Трейд" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 20 231,92 грн.
Вказував, що 30.11.06 між ним та відповідачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого він (орендодавець) зобов'язався передати, а відповідач (орендар) -прийняти у строкове платне користування приміщення площею 99 кв.м., яке розташоване в буд. під № 7 по вул. Лепорського в м. Маріуполі для здійснення діяльності, передбаченої статутом.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, а також неповернення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог від 29.09.08, просив стягнути з відповідача на його користь 168 грн. основного боргу (з урахуванням інфляційних втрат 337,68 грн.), 51,50 грн. пені, 22 266 грн. неустойки за період з грудня 2007 року по серпень 2008 року, а всього -22 655,18 грн.
Спір розглядався судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09 листопада 2009 року (суддя: Манжур В.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 січня 2010 року (колегія суддів у складі: Москальової І.В. -головуючого, Алєєва І.В., М'ясищева А.М.), позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Прок Трейд" 168 грн. основного боргу, 51,50 грн. пені, 28,90 грн. інфляційних втрат, 2 474 грн. неустойки, 27,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 14,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати та прострочення повернення об'єкту оренди, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, пені, інфляційних та неустойки.
У касаційній скарзі ТОВ "Прок Трейд", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 625, 785 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідають не в повному обсязі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.11.06 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) -прийняти у строкове платне користування приміщення площею 99 кв.м., яке розташоване в буд. під № 7 по вул. Лепорського в м. Маріуполі для здійснення діяльності, передбаченої статутом.
Згідно п. 7.1 договору він набуває чинності з дня його підписання і діє протягом року.
Пунктом 2.3 договору орендар зобов'язався протягом тижня після завершення дії цього договору повернути, а орендодавець - прийняти майно, визначене у пункті 1.1 цього договору по акту приймання-передачі (п. 2.5 договору).
За користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату в розмірі 12,5 грн. за кв.м. торгівельної площі загальною сумою 1 237,50 грн. Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок або касу орендодавця щомісячно не пізніше 10 днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку-фактури для здійснення оплати (п. 3.1, п. 3.2 договору).
Згідно ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.
Судами встановлено, що 01.11.07 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № Пр-0000058 за листопад 2007 року на суму 1 237 грн., яка сплачена відповідачем частково в сумі 1 069 грн.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем по орендній платі за листопад 2007 року становить 168 грн.
10.12.07 та 04.01.08 позивач звертався до відповідача з претензіями № 8 та № 1 про погашення заборгованості з орендної плати, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за листопад 2007 року, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу та інфляційних, є такими, що відповідають нормам матеріального справа та ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, п. 3.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати орендної плати орендар перераховує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню, яка складає 51,50 грн. та, з врахуванням вказаних норм права, обґрунтовано задоволена до стягнення судами попередніх інстанцій.
Водночас судами встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 08.07.08 у справі № 16/106пн за позовом ТОВ "Прок Трейд" до ФОП ОСОБА_4 встановлено, що договір оренди від 30.11.06 припинив свою дію 30.11.07, в зв'язку з чим було зобов'язано відповідача передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі позивачу.
Також судами встановлено, що відповідач звільнив орендоване приміщення лише 11.09.08.
Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, неустойка, передбачена вказаною нормою права, не є видом забезпечення виконання зобов'язань в розумінні ст. 549 ЦК України, а є самостійною майновою відповідальністю в сфері орендних правовідносин, право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем та підлягає стягненню за весь час прострочення обов'язку щодо повернення речі.
Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що відповідач не виконував свій обов'язок щодо повернення об'єкту оренди з грудня 2007 року по серпень 2008 року та посилались на положення ст. 785 ЦК України, проте дійшли помилкового висновку про стягнення неустойки лише за один місяць, що не відповідає вимогам вказаної норми права та є порушенням ст. 43 ГПК України.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі в частині стягнення 2 474 грн. неустойки підлягають скасуванню з передачею справи в частині вимог про сплату 22 266 грн. неустойки, за період з грудня 2007 року по серпень 2008 року, на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" задовольнити частково.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 січня 2010 року та рішення Господарського суду Донецької області від 09 листопада 2009 року у справі № 40/140 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 22 266 грн. неустойки за період з грудня 2007 року по серпень 2008 року, скасувати.
3. В означеній частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
4. В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 січня 2010 року у справі № 40/140 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик