25 березня 2010 р. № 13/475
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.10
у справі№13/475
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"
до
треті особи:Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
1. ОСОБА_4
2. ОСОБА_5
простягнення 7 703,66 грн
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" у жовтні 2009 року заявлений позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" 7 703,66 грн , з яких: 7424,92 грн -страхового відшкодування, 169,55 грн - пені, 24,41 грн - 3% річних, 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що 01.04.08 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля Кia Cerato, державний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_5, застрахованого відповідачем, та автомобілем НОМЕР_2,
доповідач: Добролюбова Т.В.
який належить ОСОБА_4, застрахованого позивачем. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_4 було пошкоджено, вартість відновлювальних ремонтних робіт склала 8510,00 грн, яка відшкодована позивачем 11.04.08. Позивач зазначав, що ним на адресу відповідача направлена заява від 19.05.09 про виплату страхового відшкодування в сумі 7 424,92 грн, проте, останнім ця вимога залишена без задоволення. Водночас, позивач зауважував на тому, що ним відповідно до приписів пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про страхування" нараховано 169,55 грн - пені, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 24,41 грн - 3% річних та згідно приписів частини 1 статті 536 Цивільного кодексу України 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами за період з 03.03.09 до 11.09.09.
Господарський суд міста Києва рішенням від 13.01.10, ухваленим суддею Курдельчук І.Д., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7424,92 грн -страхового відшкодування, 169,55 грн -пені. В задоволенні вимог про стягнення 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами та 24,41 грн - 3% річних судом відмовлено. Вмотивовуючи рішення в частині відмови у стягненні 3% річних суд виходив з того, що зобов'язання відповідача перед позивачем не є грошовими, тому визнав неможливим покладення на відповідача відповідальності за його порушення. В цій частині рішення обґрунтовано приписами частини 2 статті 625, статей 22, 979, 993, 1192 Цивільного кодексу України, статей 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 27 Закону України "Про страхування". Відмовляючи у стягненні 84,78 грн за користування чужими грошовими коштами, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не регулюються приписами статей 692, 1048 Цивільного кодексу України, котрі визначені позивачем підставою для стягнення цих коштів. При цьому, суд зазначив, що в порушення приписів частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, договором страхування не визначений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 24, 41 грн - 3 % річних, 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами, та прийняти нове рішення про задоволення цих вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, посилаючись на приписи статей 1, 4, 11, 14, 509, 526, 610, 625, 979, 985, 999 Цивільного кодексу України, статті 2, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 9 Закону України "Про страхування", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказує на хибність висновку суду про відсутність між сторонами грошового зобов'язання, оскільки вважає, що грошове зобов'язання з відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги компенсується шляхом виплати певної грошової суми, як страхового відшкодування, тому за невиконання цього зобов'язання Цивільним кодексом України передбачена відповідальність у вигляді сплати 3% річних. Водночас, скаржник зауважує, що стягуючи з відповідача пеню, суд першої інстанції підтвердив факт існування між сторонами саме грошового зобов'язання, адже відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. На думку скаржника, судом невірно застосовано статтю 231 Господарського кодексу України, оскільки приписи цієї статті регулюють стягнення штрафних санкцій, а не процентів за користування чужими грошовими коштами. Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував приписи статей 692, 1048 Цивільного кодексу України та порушив статтю 536 Цивільного кодексу України, статтю 198 Господарського кодексу України. Разом з цим, заявник наголошує на тому, що в даному випадку мають застосовуватися положення частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що коли договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Від Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", ОСОБА_4, ОСОБА_5 відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарським судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом позову є вимога Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" 7 424,92 грн - страхового відшкодування, 169,55 грн -пені, 24,41 грн - 3% річних, 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 424,92 грн -страхового відшкодування та 169,55 грн -пені, встановив факт прострочення відповідачем сплати страхового відшкодування шкоди, завданої страхувальнику позивача. В цій частині рішення суду не оскаржено, тому в касаційному порядку не переглядається. Судове рішення переглядається в оскарженій частині про відмову у стягненні 24, 41 грн - 3 % річних та 84,78 грн -за користування чужими грошовими коштами. Правовідносини у сфері страхування регулюються, зокрема, главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України “Про страхування”, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобов'язання. За приписами статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, відтак позивач звернувся з відповідною вимогою до відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, до позивача на підставі приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", перейшло саме право вимоги, яке ОСОБА_4 мала до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, тобто між сторонами не виникло договірних відносин, оскільки зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду не пов'язане з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань, що унеможливлює висновок про наявність між сторонами грошового зобов'язання, а відтак і застосування відповідальності за його порушення. З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України та Закону України “Про страхування”, котрими регулюються відносини страхування, не передбачено сплати 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами у випадку звернення з регресними вимогами (суброгація), висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення спірних сум визнається законним. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються змістом цього рішення та не підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Відтак, підстав для скасування рішення у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.10 у справі №13/475 залишити без змін.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець