Справа № 303/7700/16-ц
Провадження №2-п/303/12/20
3 березня 2020 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Носова В.В., при секретарі Гузо Н.Н., представника позивача Мушак ОСОБА_1 .М., представника відповідача Семанцо О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року по справі № 303/7700/16-ц,
ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28.02.2017 в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що він, як відповідач по даній справі не був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, рішення суду ухвалено без з'ясування дійсності факту отримання грошових коштів за укладеним договором позики від 20.04.2015.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_5 - адвокат Мушак К. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви, вказавши на її безпідставність.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши обґрунтованість заяви, дослідивши матеріали цивільної справи (справа №303/7700/16-ц; 2/303/488/17), суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
За відсутності відомостей щодо вручення відповідачу заочного рішення суду пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню.
Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення по суті, суд зазначає, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовими положеннями частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, як свідчить фактичний аналіз змісту вищенаведених положень частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, вказана норма закону містить імперативне правило, згідно з яким, заочне рішення може бути скасовано судом лише при одночасній наявності двох взаємопов'язаних підстав, а саме: неявка в судове засідання відповідача, неповідомлення про причини неявки і посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи викладені в заяві про перегляд заочного рішення доводи про неявку відповідача ОСОБА_2 у судові засіданні суд встановив наступне.
Відповідно до ст.74 ч.1,3 ЦПК України у редакції, чинній на час вчинення відповідних процесуальних дій, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Частиною 6 ст.74 ЦПК України та «Порядком надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень» затвердженого наказом № 73 ДСА України 01 червня 2013 року було передбачено надсилання засобами автоматизованої системи документообігу суду учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток в електронному вигляді шляхом відправки SMS-повідомлень.
З досліджених матеріалів цивільної справи встановлено, що виклик ОСОБА_2 , за відсутності відомостей щодо місця реєстрації останнього (а.с.11), здійснювався за вказаною в позовній заяві (а.с.2-4), а також договорі позики (а.с.5), адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Саме вищевказана адреса, зазначена ОСОБА_2 в підписаній та поданій ним заяві про перегляд заочного рішення від 17.02.2020, угоді про надання юридичних послуг, укладеній між ОСОБА_2 та адвокатом Семанцо О.О., а також постанові про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2020, яка, виходячи зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, була ОСОБА_2 отримана 12.02.2020 року.
За вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) на ім'я ОСОБА_2 судом надсилалася кореспонденція з повісткою на судові засідання, призначені на 4, 30 січня, а також 20, 28 лютого 2017 року.
Окрім того, судові повістки на судові засідання, також була надіслані у виді SMS-повідомлення на номер засобу зв'язку відповідача ОСОБА_2 , вказаний останнім в заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - відправлення (а.с.14). Згідно довідки про доставку SMS, повідомлення були доставлені відповідачу.
Таким чином відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, з невідомих причин неодноразово на розгляд справи не з'являвся.
З викладеного вбачається, що суд виконав свій процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасників судового процесу про дату і час судового розгляду справи, а заявник всупереч вимогам Цивільного процесуального кодексу України у заяві не навів поважних причин щодо неодноразової неявки в судові засідання (перебування за кордоном, за межами області, хвороба, тимчасова відсутність за місцем реєстрації, зміна місця проживання тощо).
Однак визначальним моментом для вирішення вимоги за заявою є те, що відповідач не зазначив жодних доказів, які мали б істотне значення для іншого варіанту (правильного на думку відповідача) вирішення справи, відмінного від того, який обраний судом.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_2 не вказав на наявність доказів, які вплинули б на прийняття рішення та які не були враховані судом при вирішенні справи, а лише посилався на те, що зміст договору позики від 20.04.2015 не містить відомостей щодо отримання ним коштів від ОСОБА_3 , що, на його думку, виходячи зі змісту ст.1047 ЦК України, є необхідною умовою для встановлення справжності (реальності) укладеного між сторонами договору.
Дана позиція ОСОБА_2 є лише його особистим трактуванням норм ЦК України, при цьому, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику (постанова ВСУ від 11.11.2015 справа 6-1967цс15) .
З урахуванням вищенаведеного, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви та скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 лютого 2017 року.
На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 259, 260, 287, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (справа №303/7700/16-ц; 2/303/488/17) - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Носов