Справа № 404/7440/19
Номер провадження 2-о/404/232/19
04 березня 2020 року м. Кропивницький
Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючої судді - Панфілової А.В.
при секретарі - Проскурні О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Кропивницька міська державна нотаріальна контора №2 про встановлення фактів,-
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявниці - ОСОБА_4 , 1940 року народження.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулася до Державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , 1940 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на -1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Нотаріус роз'яснила, що реалізувати свої спадкові права можна лише в тому випадку, якщо буде встановлено факти:
*того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 :
*того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а тому просить задовольнити заяву повністю.
Адвокатом заявника підтримано заяву.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилася , заяв до суду не надходило.
Згідно ст.223 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер - ОСОБА_4 , 1940 року народження.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулася до нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , 1940 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на -1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Нотаріусом вказано на необхідність встановлення фактів, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 : того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном
Згідно от. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або
оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обовязків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК. якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - у редакції 1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, зазначену в постанові від 18 грудня 2013 року, справа № 6-138цс13.
Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від ЗО травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка. у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у таком" порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ст. ст. 548,549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.
Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України, (у редакції 1963 року), виникнення цивільних правовідносин для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України (у редакції від 1963 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, якщо воно не змінено заповітом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом ке визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , суд дійшов висновку щодо задоволення заяви, оскільки відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 . У відповідності до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , виданого 11.04.1952 року, батьками вказано: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 . В свідоцтві про народження ОСОБА_5 допущено помилку в графі мати вказано ОСОБА_7 , хоч вірно прізвище ОСОБА_8 , оскільки вона не одружувалась та прізвище не змінювала. Також це встановлено Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда по справі №404/640/13-ц від 20.02.2013 року. Згідно свідоцтва про шлюб, виданого 20 листопада 1963 року, мама заявниці ОСОБА_5 одружилася з батьком ОСОБА_4 та взяла його прізвище « ОСОБА_9 ».
У відповідності до свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_10 , батьками якої вказано: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 .
Бабуся ОСОБА_3 разом з матірю заявника ОСОБА_2 проживали разом. Тобто зареєстрована ОСОБА_3 , була в будинку АДРЕСА_2 мати заявника АДРЕСА_2 . Але обидва будинки 13 і 13а знаходяться на одній земельній ділянці.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся ОСОБА_3 .
Виконавчим комітетом Новенської селищної ради м. Кропивницького 02.10.2019 року було видано Довідку №91. яка підтверджувала, що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно була зареєстрована по АДРЕСА_2 , а фактично проживала по АДРЕСА_2 , разом з дочкою ОСОБА_2 . Обидва будинки АДРЕСА_2 і 13а знаходяться на одній земельній ділянці. Вулиця АДРЕСА_2 перейменована на АДРЕСА_1 .
Мати заявника доглядала бабусю, опікувалася нею. Після смерті бабусі похованням також займалася мама, розпоряджалася особистими речами, предметами побуту (такими як посуд. килим, подушки, старий сервант і т.д.), документами, зокрема, Свідоцтвом про право власності від 10.07.1978 року.
ОСОБА_2 доглядала за обома будинками, підтримувала їх стан придатним для проживання, тобто періодично білила стіни, клеїла шпалери та займалася іншими ремонтними роботами, які були їй посильні. Більшість квитанцій на підтвердження проведення ремонтних робіт не збереглося. Тобто мати заявниці ОСОБА_2 після смерті бабусі ОСОБА_3 2 грудня 1992 року вступила в управління та володіння спадковим майном, чим фактично прийняла спадщину.
Згідно заповіту від 12 липня 1990 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Новенської селищної Ради народних депутатів Кіровського району м. Кіровограда Проценко В.Ф., Мутовкіна Таїсія Іванівна, проживаюча в АДРЕСА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не заключалось і все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону буде мати право заповіла доньці ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був її чоловік (батько ОСОБА_4 та прийняв спадщину (будинок АДРЕСА_2 ) після смерті матері, але не оформив своїх спадкових прав.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда встановлено, що заявниця є рідною онукою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 02 квітня 1983 року, заявник одружилася з ОСОБА_11 , 1961 року народження. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_12 , дружині - ОСОБА_12 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько - ОСОБА_4 , 1940 року народження, після смерті якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулася до Державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2 ОСОБА_13 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно Довідки №93, виданої Виконавчим комітетом Новенської селищної ради м. Кропивницького 05.10.2019 року батьки ОСОБА_2 , з 25.05.1979 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , з 25.05.1979 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 дійсно були зареєстровані і проживали по АДРЕСА_2 , а тому заява про встановлення фактів підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 263, 315, 319 ЦПК України , суд ,-
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН- НОМЕР_3 ) заінтересована особа Кропивницька міська державна нотаріальна контора №2 ( 25002, м. Кропивницький, вул. Вокзальна 31) про встановлення фактів, задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання суддею рішення .
Суддя Кіровського А. В. Панфілова
районного суду
м.Кіровограда