Справа № 404/904/20
Номер провадження 2-о/404/30/20
04 березня 2020 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
10 лютого 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про розірвання шлюбу, просили:
- розірвати шлюб, зареєстрований 07 серпня 1999 року в Казарнянській сільській раді Знам'янського району Кіровоградської області, між ними;
- місцем проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу визначити: АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 ;
- витрати пов'язані з розірванням шлюбу, покласти на ОСОБА_1 , але не стягувати відповідно до приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Ознайомившись з поданою заявою та доданими матеріалами, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2020 році становить 420,40 гривень.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).
Тобто, у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» за подання до суду заяви окремого провадження.
Всупереч вимог чинного законодавства, заява подана двома заявниками, при цьому заявник ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, а заявником ОСОБА_2 судовий збір не сплачено.
Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, другому заявнику ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження, окремим платіжним документом у розмірі 210,20 гривень.
Відповідно до ч 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що заява подана з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, у заяві не зазначені номери засобів зв'язку заявників та їх адреси електронної пошти; заява не підписана заявником ОСОБА_2 ; до заяви не додано підтвердження заявників про те, що ними не подано такої ж самої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав до цього або іншого суду.
За змістом ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим законом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» 9ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ», назви особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи організації, іншої юридичної особи».
Вказані вимоги заявниками не виконані, копії додатків, які долучені до заяви не засвідчені належним чином.
Крім того, відповідно до частин 1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей; письмовим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину, що має бути нотаріально посвідчений. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Заявниками до матеріалів заяви долучено нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 з приводу того, що вона не заперечує, що спільні з ОСОБА_1 діти будуть проживати з ним. Вказана заява не є договором між батьками про участь у вихованні та утриманні дітей та про сплату аліментів на дітей.
Як вбачається із змісту прохальної частини заяви, заявниками в одній заяві об'єднано декілька вимог (про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дітей).
Разом із цим, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява не містить виклад обставин, якими заявники обґрунтовують свої вимоги, зокрема не зазначено, у чому конкретно полягає однорідність вимог (про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дітей), які не є взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права, вимога про визначення місця проживання дітей не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
При цьому, варто наголосити, що строки розгляду вказаних вимог є різними, а спільний розгляд різних, не взаємопов'язаних між собою, вимог може ускладнити вирішення справи.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на викладене, заява підлягає залишенню без руху із наданням заявникам строку на усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Надати заявникам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10- ти (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Запропонувати заявникам надати до суду у встановлений строк:
- належним чином складену та підписану заяву у новій редакції із зазначенням номерів засобів зв'язку заявників та їх адрес електронної пошти; підтвердження заявників про те, що ними не подано такої ж самої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав до цього або іншого суду;
- нотаріально посвідчений письмовий договір про те, з ким із заявників будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей;
- надати належним чином завірені копії документів, які долучені до заяви;
- заявнику ОСОБА_2 сплатити судовий збір у розмірі 210 грн. 20 коп. на р/р UА928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; одержувач: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу ( судовий збір, за заявою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації), Кіровський районний суд м. Кіровограда, надавши до суду оригінал квитанції.
В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявники не усунули недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.
Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 04.03.2020 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова