02 березня 2020 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кравець І.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
(Справа № 285/4070/19, провадження у справі № 2/0285/52/20)
розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до місцевої територіальної громади в особі Новоград-Волинської міської ради, ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю
В листопаді 2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Новоград-Волинської міської ради де просила встановити факт її проживання з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини за адресою с. Чижівка, Новоград-Волинського району Житомирської області, починаючи з 01 липня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 грудня 2019 року протокольною ухвалою до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 , оскільки остання в інтересах неповнолітнього звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини /а.с.24/.
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її троюрідній племінник, після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса їй було повідомлено, що для оформлення її спадкових прав необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю відповідно до вимог ст.. 1264 ЦК України.
Позивачка ОСОБА_1 посилаючись на те, що оскільки вона з липня 2011 року до дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 проживала разом з ним однією сім'єю в с. Чижівка, Новоград-Волинського району, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач Новоград-Волинська міська рада своїм правом на подачу відзиву не скористалась. Представником було направлено заяву про слухання справи у його відсутності.
Представник відповідача Нікончука ОСОБА_6 , якій діє через свого законного представника ОСОБА_4 , подав відзив в якому позовні вимоги не визнав. Представник посилаючись на те, що оскільки позивачкою не надано доказів, необхідних для встановлення факту проживання однією сім'єю, просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Законний представник відповідача ОСОБА_7 О ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду справи повідомлена відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , якій був троюрідним племінником позивачки ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 04.06.2018 р. №285/4378/17, які було встановлено факт родинних відносин між позивачкою та померлим ОСОБА_5 /а.с.6, 9-11/.
10 липня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса /а.с.8/.
Приватний нотаріус Новоград-Волинського міського нотаріального округу Качан В. О. своїм листом від 13.11.2019 року №822/02-14 повідомила, що для оформлення спадкових прав необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України /а.с.12/. Крім того, нотаріус також повідомила суд, що крім позивачки, з заявою про прийняття спадщини після смерті батька звернулась також ОСОБА_4 , як законний представник свого малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому підтверджуючих документів не надано /а.с.20/.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно частини першої, другої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У частин першій статті 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Позивачкою на обґрунтування позовних вимог надано довідку РСТ масиву «Чижівський» №27 від 07 рудня 2019 року, з якої вбачається, що разом з ОСОБА_1 однією сім'єю по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 з АДРЕСА_4 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав племінник ОСОБА_5 /а.с.83/.
Крім того, факт проживання позивачки однією сім'єю з ОСОБА_5 також підтверджено заявами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , згідно яких останні зазначили, що племінник ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_1 однією сім'єю з літа 2011 року до дня його смерті.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, які викладені представником у відзиві, оскільки з його боку не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що малолітній ОСОБА_3 являється сином померлого ОСОБА_5 та у нього виникло право на спадкування після його смерті. Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , батьком зазначено ОСОБА_12 . З позовом про встановлення батьківства ОСОБА_4 не зверталась.
Крім того, у своєму листі нотаріус також зазначила, що ОСОБА_4 не надано підтверджуючих документів, що дитина походить від ОСОБА_5 ..
Таким чином, суд розцінює дії законного представника відповідача ОСОБА_3 такими, що направленні на перешкоджання позивачу як спадкоємцю в реалізації його прав на спадкування.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП2015926741, АДРЕСА_5 ) до місцевої територіальної громади в особі Новоград-Волинської міської ради (ЄДРПОУ04053571), ОСОБА_3 , законний представник якого ОСОБА_4 (РНОКПП АДРЕСА_6 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю- задовольнити повністю.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини за адресою с. Чижівка, Новоград-Волинського району Житомирської області, починаючи з 01 липня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Вступна та резолютивна частини оголошено 02.03.2020 року.
Повний текст рішення виготовлено 04.03.2020 року.
Головуючий