Справа № 139/733/19
04 березня 2020 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
законних представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці у приміщенні суду кримінальне провадження № 1201920230000083 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вінож Мурованокуриловецького району Вінницької області; адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 10.07.2013 Томашпільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2018 умовно-достроково звільнений з невідбутим терміном у 2 місяці 16 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вінож Мурованокуриловецького району Вінницької області, адреса проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у тому, що вони в ніч з 05 на 06 травня 2019 року, перебуваючи в приміщенні будинку, що розташований в АДРЕСА_2 в якому проживає останній спільно з ОСОБА_5 розпивали спиртні напої. Під час чого ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , маючи раптово виниклий умисел на заволодіння чужим майном, почали умисно наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 та застосовуючи до останнього фізичне насильство яке є небезпечним для здоров'я, що виразилось в зв'язуванні рук, нанесенні ударів по тілу та голові, спричиненні побоїв ОСОБА_5 , відкрито заволоділи майном останнього, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа 1280», що знаходився у ОСОБА_5 в кишені штанів та коштами в сумі 100 гривень, які також знаходились в іншій кишені штанів потерпілого, після чого розпорядились майном на власний розсуд.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 135/49 від 21.05.2019 у ОСОБА_12 мали місце такі тілесні ушкодження, а саме: рана в лівому надбрів'ї, три садни в центрі лобної дільниці, садна в дільниці правої вилиці, шість саден на спинці та обох скатах носа, синці на верхній та нижніх повіках обох очей, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів, крововилив в білкову оболонку у зовнішнього кута правого ока, поверхнева ранка на нижній та верхній губі справа, крововилив в слизову оболонку верхньої та нижньої губи зліва, синець на діафрагмі рота зліва, синець нижче лівої вушної раковини, забій м'яких тканин щоки, суцільний синець по передній та задній поверхні лівої вушної раковини, синець за лівою вушною раковиною з садною по нижньому краю, синець в лівій поверхні шиї зверху до низу, скрізне розсічення зовнішнього краю правої вушної раковини в верхній третині, рана в потиличній дільниці справа, рана в лівій тімяній дільниці, рана в лівій скроневій, три рани в потиличній дільниці, синці в правій лопатковій дільниці, в лівій підлопатковій дільниці, в міжлопатковій дільниці, зліва від хребта на рівні 10 ребра. В поперековій дільниці зліва, синець на всю довжину лівого плеча, синець на всю довжину лівого передпліччя, садна по задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, синець з раною по верхній поверхні правого плеча в верхній третині, синець по задній зовнішній поверхні правого плеча від середньої третини з переходом на правий ліктьовий суглоб, рана на тилі правої кисті у основи 4-5 пальців, які утворились: садни, синці, крововиливи та рани від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (по механізму удар), яким могла бути і палиця та належать: рани та масивний забій м'яких тканин всі у сукупності та кожне окремо - до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, а садни - до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб.
Відповідного до висновку судової-товарознавчої експертизи за № 282 від 21.05.2019 ринкова вартість мобільного телефону «Нокіа 1280», без сім картки ІМЕІ НОМЕР_1 станом на 06.05.2019 могла становити 122 гривні.
Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдали матеріального збитку ОСОБА_5 на загальну суму 222 грн.
Вказані дії обвинуваченихОСОБА_8 та ОСОБА_9 з врахуванням зміни обвинувачення, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), кваліфікуючою ознакою якого є вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в частині кваліфікації його дій за ч.2 ст. 187 КК України не визнав. Разом з тим, підтвердив факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Суду показав, що 05.05.2019 ввечері він зустрівся з ОСОБА_13 , останній запропонував випити. Він погодився, дав йому гроші, ОСОБА_14 купив пляшку горілки і вони пішли до нього додому. В дома у ОСОБА_15 , він, ОСОБА_16 та його мати розпили пляшку горілки. Під час вживання алкоголю ОСОБА_14 почав жалітися на ОСОБА_9 , що той наговорює на нього. Тоді вони вирішили піти до ОСОБА_9 розібратися. По дорозі зустріли сестру ОСОБА_15 , яка забрала у ОСОБА_5 гроші. Коли вони прийшли до ОСОБА_9 між останнім та ОСОБА_13 виникла бійка. Під час бійки ОСОБА_14 розбив ОСОБА_9 голову, потім почав лізти до нього. Тоді він декілька разів вдарив ОСОБА_15 при цьому зауважив, що ременем не бив, руки йому ніхто не зв'язував. Після цього, вони вивели ОСОБА_15 на двір. ОСОБА_9 зачинив хату і вони пішли у село, а потім розійшлися, він пішов додому, а ОСОБА_17 попрямував далі. На запитання прокурора відповів, що ні телефон, ні гроші з кишені ОСОБА_15 не витягував, бо вони йому не були потрібні. Він приїхав з роботи з м.Києва, перед цим отримав заробітну плату.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України визнав лише в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Суду показав, що 05.05.2019 близько 22 год він знаходився вдома в АДРЕСА_2 . Під час сну почув тріскіт скла, а потім голос ОСОБА_15 , який кричав давай виходь. Він вийшов на двір ОСОБА_14 почав питати чому він наговорює на нього. Він вдарив його, далі почали битися, ОСОБА_14 розбив йому голову. Потім бійка перемістилася в приміщення будинку де ОСОБА_18 декілька разів вдарив ОСОБА_19 . Далі вони вивели ОСОБА_15 на вулицю, він закрив будинок і вони пішли в село.
В подальшому після огляду в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту від 27.05.2019 проведеного за його участю змінив покази. Вказав, що коли вони перебували в приміщенні будинку ОСОБА_5 впав на ліжко ОСОБА_8 взяв пасок і почав його бити паском. Він просив його зупинитися, але той не реагував. Потім ОСОБА_5 перевернувся на ліжку, тоді ОСОБА_8 витяг із задньої кишені його брюк мобільний телефон і відкинув у сторону, а з другої кишені витяг гроші та поклав собі у кишеню. Далі ОСОБА_5 почав тікати на вулицю, там між ними зав'язалась бійка. Підбіг ОСОБА_18 , взяв палицю та декілька разів вдарив ОСОБА_15 палицею, потім запропонував кинуту його в яму від жому, що вони і зробили. Далі пішли в село. Коли він повернувся близько 01:00 год. ОСОБА_19 вже не було. На наступний день він знайшов телефон ОСОБА_5 , який закотився під ліжко. Вставив у нього свою сім картку для того щоб подзвонити. Потім пішов на роботу у сусіднє село. Два дні перебував у с.Вишеольчедаїв. Вертаючись додому мав намір повернути ОСОБА_5 телефон, але не встиг, його затримали працівники поліції.
Потерпілий ОСОБА_5 (в присутності законного представника ОСОБА_6 ) суду показав, що 05 травня 2019 року він йшов до сестри у гості та зустрів по дорозі ОСОБА_8 . Останній сказав, що у нього є літра горілки та запропонував піти до ОСОБА_9 . Прийшовши до ОСОБА_9 вони сиділи розпивали спиртні напої. В подальшому між ним та ОСОБА_20 виникла бійка. Потім ОСОБА_8 почав бити його по спині та по руках ременем. ОСОБА_9 зробив йому зауваження, але він не звернув на це уваги. В подальшому ОСОБА_8 витягнув його на двір, вони разом з ОСОБА_21 зв'язали йому руки та кинули в яму коло хати, до ранку він сидів у ямі. Рано він виліз з ями та пішов до сестри. Зауважив, що його телефон роздушив ОСОБА_18 та забрав у нього 50 гривень.
Свідок ОСОБА_22 суду показала, що на початку травня, точної дати не пам'ятає близько 19:00 год до неї додому прийшов її брат ОСОБА_5 разом з обвинуваченим ОСОБА_8 . Брат сказав, що вони зараз йдуть до його друга ОСОБА_9 , оскільки брат був на підпитку вона в нього забрала гроші. Через день брат знову прийшов до неї, на голові та обличчі у нього була засохла кров, вона спитала, що сталося, але він нічого не сказав, матір теж нічого не розповідала. Про бійку між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та її братом вона взнала від сторонніх людей.
Свідок ОСОБА_23 , суду показав, що на початку травня 2019, близько 05 год 30 хв., у їх вікно постукав ОСОБА_5 , який був весь у крові та болоті. Він наказав, йому йти додому спати, оскільки той був п'яний. Через тиждень він знову прийшов до них. Тоді він взнав про бійку, між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_5 по допомогу не звертався, нічого про бійку між ним та ОСОБА_24 не розповідав.
Свідок ОСОБА_25 , суду показала, що проживає по сусідству з обвинуваченим ОСОБА_9 . На початку травня 2019 виходячи на двір чула, як у ОСОБА_26 гупали двері та билося скло. Після чого близько 23 год до неї додому прийшов потерпілий ОСОБА_14 , який перебував у п'яному вигляді, його обличчя було у крові, сказав, що буде ночувати у неї. Однак вона його відправила додому. В подальшому чула, що ОСОБА_14 казав, що його побив ОСОБА_18 та ОСОБА_27 .
Свідок ОСОБА_28 про обставини вчинення злочину суду не повідомила.
Свідок ОСОБА_29 суду показав, що на початку травня 2019 він зайшов до ОСОБА_15 за цигарками. Останній лежав на ліжку весь побитий, не міг підвестися, його голова та лице були у крові, сказав, що його побив ОСОБА_18 та відібрав телефон. Мати попросила викликати поліцію, оскільки у них не було телефону. На прохання матері він викликав, поліції. Через 30 хвилин приїхала патрульна машина. Потім він та ОСОБА_30 поїхали до ОСОБА_26 , їх запросили в якості понятих. В домоволодінні ОСОБА_26 були вилучені сліди крові, знайдене нижня білизна, палиця та вилучений телефон ОСОБА_15 , який знаходився в кишені штанів ОСОБА_31 . Сім карти до телефону не було.
Свідок ОСОБА_32 суду показав, що в перших числах травня 2019 до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_29 та попросив прийти до ОСОБА_5 . Зайшовши до будинку він побачив ОСОБА_5 , який лежав на ліжку весь у крові, а його мати плакала та просила викликати поліцію. На запитання, що сталося ОСОБА_5 сказав, що його побили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , забрали телефон та сім карту до нього. ОСОБА_29 викликав поліцію. В подальшому вони були запрошені в якості понятих при проведенні обшуку у будинку ОСОБА_9 . Під час обшуку будинку були вилучені сліди крові, нижня білизна, побитий телефон та сім картка до нього, яка знаходилася під матрацом на ліжку.
Від допиту свідків ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , прокурор відмовилася із тих мотивів, що відомості, які їм відомі, не мають визначального значення для кримінального провадження.
Окрім показань обвинуваченого та свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені докази надані стороною обвинувачення з яких вбачається, що 07.05.2019 року в чергову частину Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області поступило повідомлення від гр. ОСОБА_35 про те, що в ніч з 05.05.2019 на 06.05.2019 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в будинку ОСОБА_9 , що розташований в АДРЕСА_2 нанесли тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5 , при цьому забрали його мобільний телефон марки «Нокія» та кошти в сумі 100 грн.
Вказане повідомлення зареєстроване у встановленому порядку 08.05.2019 року, що підтверджується витягом з ЄРДР за №12019020230000083 та рапортом ст. інспектора чергового СРПП Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_36 (Т. 2 а.к.п. 1, 2).
Відповідно до заяви начальнику Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_37 , ОСОБА_5 просив прийняти міри до ОСОБА_8 та ОСОБА_26 , жителів с. Вінож, які в ніч з 05.05.2019 на 06.05.2019 року нанесли йому тілесні ушкодження в ході чого заволоділи його телефоном марки «Нокія». За даним фактом просив відкрити кримінальне провадження (Т. 2 а.к.п. 3).
Відповідно до протоколу огляду місця події території домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_3 від 07.05.2019, проведеного з дозволу власника будинку ОСОБА_6 , з фототаблицями до нього, встановлено, що на відстані 3 м. від входу паралельно йому на підлозі виявлено особисті речі ОСОБА_5 , а саме джинси синього кольору із ременем, сорочку з написами на якій наявні плями бурого кольору, футболка білого кольору із червоним коміром, написом і номером «10». Як пояснив ОСОБА_5 він знаходився у вказаних речах коли йому було нанесено тілесні ушкодження (Т. 2 а.к.п. 4-14).
Згідно протоколу обшуку від 07.05.2019 з відеозаписом, що був проведений у домоволодінні ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , у останнього було виявлено та вилучено плями бурого кольору на різних речах, фрагмент задньої частини корпусу телефону, а також мобільний телефон «Нокіа 1280», без сім картки ІМЕІ НОМЕР_1 та сім-карту «Київстар» № НОМЕР_2 (Т. 2 а.к.п. 15-19).
З протоколу затримання ОСОБА_9 слідує, що його було затримано о 21:00 год. 07.09.2019 і він пояснив, що причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (Т. 2 а.к.п. 24-27).
08.05.2019 ОСОБА_20 надав згоду добровільно пройти освідування за результатами якого за допомогою фізрозчину на фрагменті марлевого бинта проведено змив з лівої та правої руки, які в подальшому упаковано (т. 2 а.к.п. 30-32).
З протоколу затримання ОСОБА_8 слідує, що його було затримано о 23:30 год. 07.09.2019 і він пояснив, що причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (Т. 2 а.к.п. 33-36).
Відповідно до висновку експерта № 135/49 від 21.05.2019, у ОСОБА_5 мали місце такі тілесні ушкодження: рана в лівому надбрів'ї, три садни в центрі лобної дільниці, садна в дільниці правої вилиці, шість саден на спинці та обох скатах носа, синці на верхній та нижніх повіках обох очей, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів, крововилив в білкову оболонку у зовнішнього кута правого ока, поверхнева ранка на нижній та верхній губі справа, крововилив в слизову оболонку верхньої та нижньої губи зліва, синець на діафрагмі рота зліва, синець нижче лівої вушної раковини, забій м'яких тканин щоки, суцільний синець по передній та задній поверхні лівої вушної раковини, синець за лівою вушною раковиною з садною по нижньому краю, синець в лівій поверхні шиї зверху до низу, скрізне розсічення зовнішнього краю правої вушної раковини в верхній третині, рана в потиличній дільниці справа, рана в лівій тімяній дільниці, рана в лівій скроневій, три рани в потиличній дільниці, синці в правій лопатковій дільниці, в лівій підлопатковій дільниці, в міжлопатковій дільниці, зліва від хребта на рівні 10 ребра. В поперековій дільниці зліва, синець на всю довжину лівого плеча, синець на всю довжину лівого передпліччя, садна по задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, синець з раною по верхній поверхні правого плеча в верхній третині, синець по задній зовнішній поверхні правого плеча від середньої третини з переходом на правий ліктьовий суглоб, рана на тилі правої кисті у основи 4-5 пальців, які утворились: садни, синці, крововиливи та рани від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (по механізму удар), яким могла бути і палиця, характер тілесних ушкоджень відповідає механізму їх нанесенню, на які посилається обстежений, можливо 05.05.-06.05.2019 та належать: рани та масивний забій м'яких тканин всі у сукупності та кожне окремо - до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб (згідно п. 2.3.2.А «Правил визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»), а садни, згідно п. 2.3.2 Б «Правил визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», - до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб. Не виключена можливість, що деякі садни на тілі ОСОБА_5 могли утворитись від дії тупих предметів під гострим кутом до його тіла, можливо і при падінні із висоти власного зросту на такі предмети. Діагноз: струс головного мозку, який встановлений в медичній карті № 1037 до уваги прийнятий бути не може, так як, не підтверджений об'єктивною неврологічною симптоматикою в динаміці. В наданій медичній карті № 1037 на його ім'я, даних, які б вказували на перелом нижньої щелепи не має (Т. 2 а.к.п. 64-65).
З протоколу слідчого експерименту від 27.05.2019 з відеозаписом до нього, який проводився за участю ОСОБА_9 слідує, що останній розповів та показав наступні обставини вчинення ним злочину: він в ніч з 06.05.2019 на 07.05.2019 перебував в дома, а саме по АДРЕСА_2 , та почув як розбилося скло в приміщенні кімнати. Вийшовши на вулицю, побачив ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_5 почав чіплятися до нього та бити. В подальшому відбулася суперечка під час якої ОСОБА_8 почав бити ОСОБА_5 . Дана бійка перемістилася в приміщення будинку, де ОСОБА_5 знаходився на ліжку, а ОСОБА_8 та він наносили тому тілесні ушкодження. Потім, ОСОБА_8 перевернув ОСОБА_5 на лівий бік і з правої кишені штанів забрав мобільний телефон, який кинув на підлогу від чого той розбився. В подальшому ОСОБА_8 із правої задньої кишені штанів забрав кошти в сумі 30 гривень купюрами по 5 гривень. Після цього вони відійшли від ОСОБА_5 , останній почав тікати із будинку. ОСОБА_8 почав наздоганяти і догнав його у воротах. Там вони ще нанесли йому тілесні ушкодження і кинули ОСОБА_5 в яму, яка знаходиться на території домогосподарства (Т. 2 а.к.п. 66-69).
З протоколу слідчого експерименту від 27.05.2019 з відеозаписом до нього, який проводився за участю ОСОБА_5 слідує, що останній розповів та показав наступні обставини вчинення відносно нього злочину: він зустрів на вулиці ОСОБА_8 із яким вони пішли до ОСОБА_9 , що живе по АДРЕСА_2 . Будучи у нього вдома, в приміщенні будинку вони розпивали спиртні напої під час чого виникла суперечка в ході якої ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почали наносити йому різними предметами тілесні ушкодження, а саме дерев'яною палицею та ремнем. Під час цього, ОСОБА_8 із правої кишені штанів витягнув у нього мобільний телефон, а із задньої кишені мобільний телефон. Після цього ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 ще завдали тілесних ушкоджень та на вулиці кинули в яму, яка знаходиться на території домогосподарства (Т. 2 а.к.п. 70-73).
Згідно висновку експерта № 282 від 21.05.2019, вартість мобільного телефону «Нокіа 1280», без сім картки ІМЕІ НОМЕР_1 станом на 06.05.2019 могла становити 122 грн (Т. 2 а.к.п. 76-85).
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення у повній мірі було доведено факт умисного нанесення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в ніч з 05 на 06 травня 2019 року, тілесних ушкоджень, а саме: рани в лівому надбрів'ї, трьох саден в центрі лобної дільниці, саден в дільниці правої вилиці, шістьох саден на спинці та обох скатах носа, синців на верхній та нижніх повіках обох очей, які сходяться у зовнішнього та внутрішнього кутів, крововиливу в білкову оболонку у зовнішнього кута правого ока, поверхневої ранки на нижній та верхній губі справа, крововиливу в слизову оболонку верхньої та нижньої губи зліва, синця на діафрагмі рота зліва, синця нижче лівої вушної раковини, забою м'яких тканин щоки, суцільного синця по передній та задній поверхні лівої вушної раковини, синця за лівою вушною раковиною з садною по нижньому краю, синця в лівій поверхні шиї зверху до низу, скрізного розсічення зовнішнього краю правої вушної раковини в верхній третині, рани в потиличній дільниці справа, рани в лівій тімяній дільниці, рани в лівій скроневій, трьох ран в потиличній дільниці, синців в правій лопатковій дільниці, в лівій підлопатковій дільниці, в міжлопатковій дільниці, зліва від хребта на рівні 10 ребра. В поперековій дільниці зліва, синець на всю довжину лівого плеча, синець на всю довжину лівого передпліччя, садна по задній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, синець з раною по верхній поверхні правого плеча в верхній третині, синець по задній зовнішній поверхні правого плеча від середньої третини з переходом на правий ліктьовий суглоб, рана на тилі правої кисті у основи 4-5 пальців, які утворились: садни, синці, крововиливи та рани від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (по механізму удар), яким могла бути і палиця та належать: рани та масивний забій м'яких тканин всі у сукупності та кожне окремо - до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, а садни - до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб.
Вказані тілесні ушкодження були нанесені шляхом зв'язування рук потерпілого, нанесення йому ударів по тілу та голові, спричинення побоїв.
Вказані обставини у повній мірі підтверджується зазначеними вище письмовими доказами, поясненнями свідків, потерпілого та обвинувачених.
При цьому, суд враховує те, що на досудовому слідстві та в судовому засіданні, не було можливості встановити які конкретно дії удари якого з обвинувачених спричинили потерпілому тілесні ушкодження у зв'язку з тим, що вони наносилися ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час спільного побиття ОСОБА_5 . Однак, виходячи з обставин, які встановлені під час кримінального провадження, в тому числі в судовому засіданні, суд вважає доведеним, що від дій кожного з обвинувачених наступили наслідки у вигляді нанесення потерпілому усіх зазначених у висновку експерта тілесних ушкоджень. І вказані дії охоплюються спільним умислом обвинувачених, який виник в ході їх нанесення.
Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено попередньої змови обвинувачених на вчинення злочину та раптово виниклий у них умисел на заволодіння чужим майном, який було реалізовано шляхом умисного нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Щодо попередньої змови обвинувачених на вчинення злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Отже, такій формі співучасті притаманні: а) у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які відповідають вимогам суб'єкта злочину; б) між цими особами ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. При цьому, форма змови - вербальна (словесна) - усна чи письмова або у формі конклюдентних дій - для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Однак, її основним моментом є те, що вона має відбутися до замаху на злочин.
У контексті конкретних фактичних обставин справи, суд не вбачає попередньої узгодженості у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вчинення злочину. Так, з їх показів, та показів потерпілого слідує, що останній прийшов до будинку ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 і лише там у них виник конфлікт.
Свідок ОСОБА_22 (сестра ОСОБА_5 ) підтвердила те, що перед тим як іти до ОСОБА_9 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зайшли до неї. Останній був на підпитку.
Самий потерпілий у своїх поясненнях жодним чином не зазначав про те, що обвинувачені яким-небудь чином попередньо домовлялися його побити, а навпаки, вказав про раптовість та побутовий характер виникнення конфлікту з ОСОБА_9 до якого, уже після його початку, на стороні останнього підключився ОСОБА_8 .
Жодних доказів попередньої змови обвинувачених стороною обвинувачення суду надано не було, а тому суд не може визнати її доведеною та вважає за необхідне виключити з пред'явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачення.
Щодо наявності в діях обвинувачених складу розбою.
За загальним визначенням розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Отже, у разі вчинення розбою посягання відбувається на два об'єкти - власність та життя і здоров'я потерпілої особи.
Таким чином, обов'язковою суб'єктивною ознакою розбою є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
В обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено про наявність у діях обвинувачених корисливих мотиву та мети вчинення ними злочину.
У зв'язку з цим, враховуючи положення ст. 337 КПК України, суд позбавлений можливості вийти за межі пред'явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачення та самостійно встановити в їх діях корисливий мотив та мету.
Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено виникнення у обвинувачених умислу на заволодіння чужим майном.
Так, за змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події.
З пояснень обвинувачених та потерпілого наданими ними в судовому засіданні, з протоколів проведених за їх участі слідчих експериментів, вбачається, що причиною для бійки був особистий конфлікт ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . В ході його розвитку у нього вступив ОСОБА_8 , який, згідно пояснень ОСОБА_9 та потерпілого, заволодів ініціативою і в момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , витягнув у нього з кишені мобільний телефон, який відкинув в сторону.
Вказані дії, на думку суду, не можуть свідчити про умисел на заволодіння чужим майном як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 .
Дійсно, в подальшому, уже після завершення події, ОСОБА_9 у своєму будинку було виявлено мобільний телефон ОСОБА_5 , який він залишив собі та, згідно власних показів, користувався ним.
Тобто, суд констатує виникнення у ОСОБА_9 умислу на заволодіння чужим майном - телефону ОСОБА_5 уже після того, як він був вилучений у потерпілого, викинутий ОСОБА_8 та після нанесення потерпілому усіх тілесних ушкоджень.
Про те що майно, доступ до якого був неутруднений, має власника, що воно тимчасово з якихось причин опинилося поза увагою останнього, що власник фактично не втратив над ним контролю і завжди може його поновити, а також те, що особа, яка виявляє таке майно й заволодіває ним, фактично викрадає його, можуть свідчити такі обставини:
- індивідуальні відмінні ознаки предмета майна (тип, вид, найменування, особливості тощо), з вигляду яких винна особа в змозі визначити власника майна;
- конкретна характеристика місця перебування майна на момент його виявлення, яка дає можливість визначити (побачити, виявити) межі приватності місця знаходження майна;
- зазвичай нетривалий час, упродовж якого у винної особи визріває і реалізується намір заволодіти майном;
- причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити її зв'язок з ним (постанова Верховного Суду України № 5-2кс14 від 06.03.2014).
Не розглядаючи питання незазначених в обвинувальному акті корисливого мотиву та мети вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину, суд, досліджуючи інші ознаки змісту суб'єктивної сторони дій ОСОБА_9 , зокрема, через предмет і об'єктивну сторону через їх зовнішні поведінкові ознаки - місце, час, спосіб та обставини, приходить до висновку, що дії ОСОБА_9 можна було б кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), однак зважаючи на вартість телефону - 122 грн, і в такому разі, не буде складу злочину, а лише склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Зокрема, відповідно до ст. 51 КУпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України для цілей кваліфікації вчиненого за нормами адміністративного та кримінального законодавства встановлюється на рівні соціальної пільги.
Соціальна пільга за п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня звітного року.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн.
Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку вчинену у 2019 році наставатиме у разі, якщо вартість викраденого чужого майна перевищуватиме 192,10 грн. В іншому випадку - коли вартість викраденого не перевищує вказаного розміру - викрадення вважається дрібним і відповідальність за таке правопорушення передбачено ст. 51 КУпАП.
Щодо обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у заволодінні грошовими коштами ОСОБА_5 , то, крім усього вищевказаного, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні також зовсім не доведено ні факту їх викрадення, ні інкримінованої обвинуваченим суми у 100 грн.
Так, свідок ОСОБА_22 , яка являється сестрою потерпілого і щодо правдивості свідчень якої у суду немає сумнівів, повідомила, що перед тим, як ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 пішли до ОСОБА_9 , вона забрала у брата гроші, так як той перебував у нетверезому стані.
Самий же потерпілий в судовому засіданні повідомив про те, що ОСОБА_8 забрав у нього 50 грн. На слідчому експерименті, який проводився за його участі, ОСОБА_5 не зміг точно назвати суми, яка була у нього.
Взагалі, оцінюючи наданий стороною обвинувачення протокол слідчого експерименту проведеного за участю потерпілого, з відеозаписом до нього, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 згідно рішення суду від 18.04.2012, що набрало законної сили 29.04.2012, визнаний недієздатним. У зв'язку із цим увесь слідчий експеримент складається із запитань слідчого та односкладових відповідей потерпілого на них. Останній не зміг точно відповісти, де у нього знаходились гроші, зазначивши спочатку про те, що вони перебували у задній кишені, а потім - що у передній разом з телефоном. Потім, він, після неодноразових запитань слідчого повідомив про кольори грошей, які були у нього, не можучи, при цьому, назвати їх номінали.
Крім того, у поданій поліції заяві про злочин ОСОБА_5 зазначив лише про нанесення йому обвинуваченими тілесних ушкоджень та заволодіння ними його мобільним телефоном «Нокіа».
В свою чергу, ОСОБА_9 на слідчому експерименті повідомив про те, що ОСОБА_8 під час бійки витягнув у ОСОБА_5 30 грн. номіналами лише по 5 гривень.
Однак, вказані покази ОСОБА_9 суд оцінює критично, зважаючи на висновки судово-психіатричної експертизи (Т. 2 а.к.п. 92-100) згідно яких він є особою з легкою розумовою відсталістю з порушеннями поведінки, нез'ясованого ґенезу, та у якого при психолого-психіатричному обстеженні було виявлено нестійкість уваги, уповільненість та конкретність мислення, недорозвиненість інтелекту. Тобто, упевненість з якою він під час слідчого експерименту визначив точну суму грошей викрадених у ОСОБА_5 (що потребує арифметичних операцій) є доволі сумнівною.
ОСОБА_8 про викрадення будь-яких коштів в потерпілого категорично заперечував.
Зважаючи на ту обставину, що суду так і не було надано жодних доказів вилучення обвинуваченими у потерпілого грошових коштів, їх суми, останні органом досудового слідства так і не були знайдені, вилучені та приєднані до матеріалів кримінального провадження, суд вважає за необхідне також виключити з обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вилучення ними у ОСОБА_5 100 грн.
Разом з тим, посилання захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_11 на неналежність та недопустимість висновку судово-медичної експертизи № 135/49 від 21.05.2019 у зв'язку з його нечіткістю та неконкретністю не може братися судом до уваги з огляду на наступне.
Так, належність доказів - це їх властивість бути засобами пізнання вчиненого у минулому кримінального правопорушення, що зумовлюється тими об'єктивними зв'язками, які існують між ними і обставинами минулої події кримінального правопорушення.
В даному випадку висновок експерта є належним доказом, оскільки у ньому відображені вид та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, і в сукупності із іншими доказами він, безперечно, підтверджує факт отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, який відповідно до ст. 91 КПК підлягав доказуванню у цій справі.
Що ж до твердження про недопустимість вказаного доказу, то суд звертає увагу на те, що згідно ст.ст. 86,87 КПК України, недопустимими можна визнати лише докази отримані з порушенням процедури їх одержання, що призвело, у тому числі до істотного порушення прав та свобод людини, а не у зв'язку із стверджуваною неналежною якістю їх змісту.
Крім того, суд не вбачає порушення права ОСОБА_9 на захист при проведенні обшуку його домоволодіння 07.05.2019 в період з 21:20 год до 23:00 год у зв'язку з тим, що при його затриманні, яке було здійснено того ж дня о 21:00 год безпосередньо перед проведенням обшуку йому у повній мірі були роз'яснені права затриманого, передбачені ч.3 ст. 42 КПК України, в тому числі на першу вимогу мати захисника. З досліджуваного в судовому засіданні відеозапису обшуку слідує, що ОСОБА_9 не заявляв жодного бажання мати захисника при його проведенні. Вказаний обшук був проведений у відповідності до вимог КПК України та в подальшому узаконений ухвалою слідчого судді від 08.05.2019.
Щодо сумнівів захисника ОСОБА_11 про проведення слідчого експерименту за участю недієздатного ОСОБА_5 то суд звертає увагу на те, що оцінку зазначеного слідчого експерименту судом було здійснено в сукупності з іншими доказами, в тому числі при дослідженні питання викрадення у ОСОБА_5 обвинуваченими грошових коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
У цій справі, оскільки суд визнав доведеним лише умисне нанесення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_5 в ніч з 05 на 06 травня 2019 року легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, та легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров'я більше 6-ти діб, суд вважає за необхідне здійснити перекваліфікацію інкримінованого їм діяння з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду № 13-28кс19 від 03.07.2019 щодо повноважень суду здійснити перекваліфікацію злочину публічного обвинувачення на злочин приватного обвинувачення та згідно якої звернення потерпілого до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього злочину без визначення кримінально-правової кваліфікації або з неправильною кваліфікацією є проявом волі на притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, що надає суду право за результатами судового розгляду кримінального провадження, розпочатого за процедурою публічного обвинувачення, ухвалити відповідно до встановлених частиною третьою статті 337 КПК меж судового розгляду обвинувальний вирок з перекваліфікацією діяння на злочин приватного обвинувачення незалежно від позиції потерпілого щодо зміни його правової оцінки.
Якщо потерпілий не подавав заяву про злочин, але до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження за злочином публічного обвинувачення беззастережно висловився про необхідність застосування щодо винного кримінально-правових заходів примусу, відповідне волевиявлення, зафіксоване у процесуальних документах, є достатньою підставою для здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення після зміни кваліфікації злочину.
У разі перекваліфікації судом діяння на злочин приватного обвинувачення позиція потерпілого про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за злочин публічного обвинувачення не може прирівнюватися до відмови від приватного обвинувачення і не є підставою для закриття кримінального провадження, регламентованою пунктом сьомим частини першої статті 284 КПК.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що 07.05.2019 потерпілий ОСОБА_5 звернувся із заявою до начальника Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області у якій просив прийняти міри до ОСОБА_8 та ОСОБА_26 , які в ніч з 05.05.2019 на 06.05.2019 нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи телефоном марки «Нокіа» та просив відкрити кримінальне провадження (Т. 2 а.к.п. 3).
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в ніч з 05 на 06 травня 2019 року умисно нанесли ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, в тому числі такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а тому ці їх дії кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, раніше неодноразово судимий, останній раз 10.07.2013 Томашпільським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 06.11.2018 умовно-достроково звільнений з невідбутим терміном у 2 місяці 16 днів (Т. 2 а.к.п. 107, 114-116, 121, 131-143), за місцем відбування покарання на ОСОБА_8 було накладено 6 стягнень (останнє - 13.02.2017) та застосовано 14 заохочень (при цьому останні 5 - в період після застосування останнього стягнення) (Т. 2 а.к.п. 112-113), по місцю проживання характеризується негативно, як такий, що ніде не працює, зловживає спиртними напоями, погано поводить себе в громадських місцях (Т. 2 а.к.п. 123), проживає з бабкою, матір'ю та двома молодшими братами (Т. 2 а.к.п. 124), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 117).
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий (Т. 2 а.к.п. 122), протягом 2019 року чотири рази притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1, ч.ч 1, 2 ст. 178, ст. 176 КУпАП (Т. 2 а.к.п.120), по місцю проживання характеризується негативно, як такий, що ніде не працює, зловживає спиртними напоями за що неодноразово попереджувався сільським головою та дільничним інспектором (Т. 2 а.к.п. 123), перебуває на обліку в лікаря-психіатра, в лікаря нарколога на обліку не перебуває (Т. 2 а.к.п. 118).
При цьому, суд враховує висновок судово-психіатричної експертизи № 57 від 27.06.2019 згідно якого в період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_9 діяння останній на хронічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння ОСОБА_9 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 є особою з легкою розумовою відсталістю з порушеннями поведінки нез'ясованого ґенезу (F70.89). В теперішній час ОСОБА_9 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує (Т. 2 а.к.п. 96-100).
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували б покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом не встановлено.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є рецидив злочинів.
Обставин, що відповідно до ст.ст. 66-67 КК України обтяжували б та пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_9 судом не встановлено.
Суд не бере до уваги зазначені в обвинувальному акті обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину з огляду на таке.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23 грудня 2005 року N 12, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження та (або) у посткримінальній поведінці особи.
Натомість, судом вказаного встановлено не було. ОСОБА_9 так і не вибачився перед потерпілим, не відшкодував заподіяну ним шкоду. Докази активного сприяння розкриттю злочину (активне, тобто певною мірою ініціативне та енергійне, повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб) в матеріалах кримінального провадження також відсутні та в судовому засіданні не встановлені.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченого ОСОБА_9 до вчиненого, дані про його особу, приймаючи до уваги відсутність обставин, які б пом'якшували та обтяжували покарання, те, що обвинувачений ніде не працює, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд приходить до висновку що саме покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_9 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , то також враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченого ОСОБА_8 до вчиненого, дані про його особу, приймаючи до уваги відсутність обставин, які б пом'якшували покарання та одну обставину, яка його обтяжує - рецидив злочину, те, що обвинувачений ніде не працює, неодноразово раніше судимий, новий злочин вчинив через 6 місяців після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, однак після закінчення строку його невідбутої частини, суд приходить до висновку що саме покарання у виді арешту на максимальний строк передбачений санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_8 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді домашнього арешту закінчився 30 листопада 2019 року.
Відносно ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні на досудовому слідстві та під час судового розгляду обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зокрема, ОСОБА_8 перебував під вартою в період з 10.05.2019 по 07.08.2019 та з 08.08.2019 по 30.11.2019 (Т. 1 а.к.п. 40-42, 50-52, 115-116), тобто 203 дні В подальшому, відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази: джинси синього кольору із ремнем; сорочку з написами на якій наявні плями бурого кольору; футболка із написами з червоним коміром та номером 10 на якій наявні плями бурого кольору; телефон марки «Нокіа 1280» без сім картки ІМЕІ НОМЕР_1 , які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути потерпілому, знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: шкіряний ремінь чорного кольору із пряжкою на якій зображено два пістолета, куртку білого кольору на лівій частині якої наявні плями бурого кольору, які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_9 , знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: дерев'яну палицю довжиною біля 46 см із плямою бурого кольору; змив плями бурого кольору вилучений із лінолеуму підлоги жилої кімнати ОСОБА_9 , що вилучений на ватну паличку; зішкріб з лівої стіни кімнати ОСОБА_9 плям бурого кольору, який вилучено на аркуш паперу «А-4»; виріз з плямою бурого кольору з ковдри коричневого кольору із візерунками; виріз плями бурого кольору із ковдри червоного кольору; виріз плями бурого кольору із наволочки червоного кольору; фрагмент задньої частини корпусу телефону чорного кольору, зішкріб із лівої стіни від входу у приміщення спальної кімнати ОСОБА_9 , який вилучено на аркуш паперу «А-4», два змиви з лівої та правої руки та зразок змиву, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити, знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: мобільний телефон марки «престіджіо» ІМЕЙ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «самсунг GT-E 3121» ІМЕЙ НОМЕР_5 ; штани військового зразка зеленого кольору з ременем шкіряним чорного кольору; футболку синього кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Судові витрати в сумі 628 грн 04 коп. за проведення товарознавчої експертизи слід у рівних частинах стягнути з обвинувачених на користь держави (по 314 грн 02 коп.) у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт тривалістю 200 годин.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання термін його тримання під вартою з 10.05.2019 по 07.08.2019 та з 08.08.2019 по 30.11.2019, з урахуванням ст. 72 КК України, - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день арешту.
У зв'язку з цим, вважати ОСОБА_8 таким, що відбув призначене йому цим вироком покарання.
У зв'язку з прийнятим рішенням запобіжний захід ОСОБА_8 скасувати.
Цивільний позов не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати пов'язанні з проведеною товарознавчою експертизою в сумі 314 гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати пов'язанні з проведеною товарознавчою експертизою в сумі 314 гривень 02 копійки.
Речові докази: джинси синього кольору із ремнем; сорочку з написами на якій наявні плями бурого кольору; футболка із написами з червоним коміром та номером 10 на якій наявні плями бурого кольору; телефон марки «Нокіа 1280» без сім картки ІМЕІ НОМЕР_1 , які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути потерпілому, знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: шкіряний ремінь чорного кольору із пряжкою на якій зображено два пістолета, куртку білого кольору на лівій частині якої наявні плями бурого кольору, які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_9 , знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: дерев'яну палицю довжиною біля 46 см із плямою бурого кольору; змив плями бурого кольору вилучений із лінолеуму підлоги жилої кімнати ОСОБА_9 , що вилучений на ватну паличку; зішкріб з лівої стіни кімнати ОСОБА_9 плям бурого кольору, який вилучено на аркуш паперу «А-4»; виріз з плямою бурого кольору з ковдри коричневого кольору із візерунками; виріз плями бурого кольору із ковдри червоного кольору; виріз плями бурого кольору із наволочки червоного кольору; фрагмент задньої частини корпусу телефону чорного кольору, зішкріб із лівої стіни від входу у приміщення спальної кімнати ОСОБА_9 , який вилучено на аркуш паперу «А-4», два змиви з лівої та правої руки та зразок змиву, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити, знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Речові докази: мобільний телефон марки «престіджіо» ІМЕЙ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «самсунг GT-E 3121» ІМЕЙ НОМЕР_5 ; штани військового зразка зеленого кольору з ременем шкіряним чорного кольору; футболку синього кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , знявши з них арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 139/438/19 від 10.05.2019.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя :