Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа №809/219/16
адміністративне провадження №К/9901/8880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 (колегія у складі суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О., Носа С.П.)
у справі №809/219/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною відмову Департаменту персоналу Державної фіскальної служби України, оформлену листом від 16.12.2015 № 45874/7/99-99-04-04-02-17, та відмову Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), оформлену листом від 23.12.2015 № 2128/10/09-19-04-42, щодо проведення виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втрати працездатності та зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у 150-кратному розмірі прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2016, зміненою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 18.11.2015 та зобов'язано ДФС України розглянути заяву та прийняти рішення по суті.
3. У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.08.1993 по 14.10.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 15.10.2003 по 17.08.2015 в органах податкової міліції на посадах рядового і начальницького складу.
5. Згідно з наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 244-о від 14.08.2015 ОСОБА_1 було звільнено зі служби за п.п. «б» п.64 (через хворобу) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 та п.7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014.
6. Наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 244-о від 17.08.2015 були внесені зміни в п.2 наказу № 243-о від 14.08.2015 в частині вислуги років.
7. За результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40 %, що підтверджується довідкою серії АГ № 0003176 , виданої на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії №1258 від 21.10.2015.
8. Згідно довідки до вищезазначеного акта огляду серії АВ № 0624540 від 21.10.2015, ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності, з причин захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
9. 18.11.2015 ОСОБА_1 подав до ГУ ДФС в Івано-Франківській області заяву (рапорт), в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням під час проходження служби в органах податкової міліції ІІІ групи інвалідності.
10. Листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 4881/8/09-19-04-31 від 23.11.2015 матеріали щодо виплати грошової допомоги були направлені в Департамент персоналу ДФС України.
11. Згодом ДФС України надіслало в ГУ ДФС в Івано-Франківській області лист за № 45874/7/99-99-04-04-02-17 від 16.12.2015, яким матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті та повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. При цьому, ДФС України покликалося на те, що з 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», на який посилається стаття 356 Податкового кодексу України.
12. На повторне звернення ОСОБА_1 від 02.02.2016 щодо проведення перерахунку коштів для виплати одноразової грошової допомоги, ГУ ДФС в Івано-Франківській області повідомлено про направлення його звернення до ДФС України для подальшого розгляду.
13. 26.02.2016 ДФС України листом № 6888/7/99-99-99-04-04-02-17 повернула ГУ ДФС в Івано-Франківській області матеріали про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та знову повідомила, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. Копію вказаного листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області направило позивачу 16.03.2016 листом за № 468/10/09-19-04-12.
14. Вважаючи зазначені рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги ДФС України по суті не розглядала та відповідного рішення не прийняла, то є підстави для зобов'язання ДФС України розглянути звернення позивача згідно вимог чинного законодавства України, зокрема у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 (далі - порядок №850).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу, Закон України «Про міліцію» від 20.05.1990 № 565-XII втратив чинність відповідно до Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VIII.
Вважає, що Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) не поширюється на позивача.
17. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
20. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" (Закон № 565-ХІІ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
21. 07.11.2015 втратив чинність Закон № 565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIІI.
22. Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
23. Отже, передбачені в Законі № 565-ХІІ гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ, і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.
24. На виконання ст. 23 Закону № 565-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
25. Відповідно до п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
26. Пункт 8 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
27. Згідно з п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
28. Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
29. Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги здійснюється шляхом прийняття ДФС України відповідного рішення, яке, разом з іншими документами, надсилається керівникові Управління, для видання наказу про безпосередню виплату такої допомоги у встановленому порядку.
30. Отже, без відповідного чинного рішення ДФС України про призначення одноразової грошової допомоги керівник Управління не має повноважень виплачувати таку.
31. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року по справі №824/115/17-а.
32. Таким чином, оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги ДФС України по суті не розглядала та відповідного рішення не прийняла, то суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача ДФС України розглянути звернення позивача згідно вимог чинного законодавства України.
33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
34. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 у справі №809/219/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб