Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа №809/939/16
адміністративне провадження №К/9901/34217/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 809/939/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року (головуючий суддя Гундяк В.Д.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Довгої О.І., суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни (далі за текстом - Уповноважена особа, відповідач), в якому просила: - визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу "Швейцарський "Персональний" Здорова добавка" "Тринадцятимісячний" № 662399/2013 (в доларах США) від 11.10.2013 та рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.04.2016 у справі № 344/2375/16-ц; - зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіну М.А. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу "Швейцарський "Персональний" Здорова добавка" "Тринадцятимісячний" № 662399/2013 (в доларах США) від 11.10.2013 та рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.04.2016 у справі № 344/2375/16-ц; - зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіну М.А. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу "Швейцарський "Персональний" Здорова добавка" "Тринадцятимісячний" № 662399/2013 (в доларах США) від 11.10.2013 та рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.04.2016 у справі № 344/2375/16-ц, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ВіЕйБі Банку" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона набула статусу вкладника на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 15 квітня 2016 року у справі № 344/2375/16-ц на вклад за договором банківського вкладу від 11.10.2013. Відтак, позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив їй у включенні до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 27 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
4. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2018 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року залишив без змін.
5. Суди виходили з того, що позивач не набула статусу вкладника банку, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, зокрема саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних ні позивачем, ні на його користь не укладався договір банківського вкладу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 02.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, в якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржником зазначено про те, що вона набула статусу вкладника, згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 15 квітня 2016 року у справі № 344/2375/16-ц на вклад за договором банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова добавка» «Тринадцятимісячний» від 11 жовтня 2013 року та на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 02 лютого 2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 .
8. 05.03.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гриціва М.І., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
11. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 № 1021/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 03.03.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 , як вкладником, було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова надбавка» «Тринадцятимісячний» № 662399/2013, відповідно до якого, банк прийняв від вкладника на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 250 000,00 доларів США у тимчасове користування на строк 13 місяців та зобов'язався сплачувати за це проценти.
14. На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
15. Під час дії тимчасової адміністрації ПАТ «ВіЕйБі Банк» 10 лютого 2015 року ОСОБА_2 було виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 200 000,00 грн., як особі, включеній до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується довідкою від 17 серпня 2016 року за № 22/3-4136.
16. Крім того, встановлено, що 02 лютого 2016 року між ОСОБА_2 як цедентом, та ОСОБА_1 , як цесіонарієм, укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова надбавка» «Тринадцятимісячний» № 662399/2013 від 11 жовтня 2013 року в сумі 8 620 доларів США, укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та цедентом.
17. У зв'язку з цим, позивач 06 червня 2016 року звернулася до відповідача із кредиторською вимогою про повернення належних їй коштів та включення її до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду, на підставі укладеного договору відступлення права вимоги укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова надбавка» «Тринадцятимісячний» № 662399/2013 від 11 жовтня 2013 року на суму 8 620,00 доларів США, що є лише частиною суми банківського вкладу належного ОСОБА_2 , а не сумою окремого договору банківського вкладу.
18. Кошти в розмірі 250 000, 00 доларів США (1 990 250,00 грн.) були внесені ОСОБА_2 згідно договору банківського вкладу № 662399/2013 від 11 жовтня 2013 року, що підтверджується квитанцією ПАТ «ВіЕйБі Банк» № 4/9052 від 11 жовтня 2013 року.
19. Згідно відповіді Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. від 13 липня 2016 року за № 22/3-36857, позивачу відмовлено у внесенні до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування, оскільки ОСОБА_1 не є вкладником у ПАТ «ВіЕйБі Банк» в змісті вимог чинного законодавства.
20. Оскільки, кошти банківського вкладу позивачу не були повернуті та позивача не було внесено до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, остання звернулась до суду з вищевказаним позовом.
21. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
23. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
24. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
25. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
26. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
27. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
28. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
29. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
30. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
31. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
32. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
33. Відповідно до частини третьої статті 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
34. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
35. Так, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора в зобов'язанні, відповідно до пункту 1 частини першої якої, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
36. Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 513, стаття 514 ЦК України).
37. За змістом частини першої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
38. Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
39. За своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 . Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги позивач не набуває статусу вкладників в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов'язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов'язання, в межах якого відбулось відступлення права вимоги.
40. Так, маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо його грошових зобов'язань позивач стає кредитором цього банку. Водночас, кредиторські вимоги позивача, яка ґрунтується на договорах про відступлення права вимоги, не може бути задоволена за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).
41. При цьому, статусу вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв'язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов'язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено.
42. З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не набула статусу вкладника банку, яка має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, а саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних, ні позивачем, ні на її користь не укладався договір банківського вкладу.
43. Разом з тим, позивач внаслідок укладення договору відступлення права вимоги набула статусу кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» та не позбавлена права заявити свої вимоги до банку саме як кредитор, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
44. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 826/19563/15, від 10.04.2019 у справі № 826/2471/16, від 17.07.2019 у справі № 819/3047/15, від 08.08.2019 у справі № 819/2034/15, від 21.11.2019 у справі № 819/1566/15, від 29.11.2019 у справі № 826/8037/16, від 19.12.2019 у справі № 819/1987/15 та від 06.02.2020 у справі № 826/5880/16.
45. Посилання скаржника на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 квітня 2016 року за № 344/2375/16-ц, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на вклад в розмірі 8 620,00 доларів США за Договором банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова надбавка» «Тринадцятимісячний» № 662399/2013 (в доларах США) від 11.10.2013 на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) з набуттям статусу вкладника у значенні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з моменту підписання договору відступлення права вимоги (цесії) - 02.02.2016, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки як зазначено судами попередніх інстанцій в ОСОБА_1 виникло цивільне право, якому кореспондує виключно цивільний обов'язок ОСОБА_2 і при цьому згідно даного судового рішення у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло жодних публічних обов'язків щодо ОСОБА_1 .
46. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
47. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
48. Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
50. Оскільки, Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
І.В. Желєзний
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду