03 березня 2020 року
Київ
справа №826/10440/17
провадження №К/9901/3821/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року,
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.
Міністерством юстиції України заявлено клопотання про розгляд справи за їх участю.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати заперечення на касаційну скаргу.
Практика Євпропейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Євпропейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у справі № 826/10440/17 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене, у клопотанні про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.
На підставі статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про участь у розгляді справи в касаційному порядку.
Закінчити підготовку зазначеної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, з 3 березня 2020 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Коваленко