04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 911/405/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016
у справі № 911/405/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр"
за участю Генеральної прокуратури України
про розірвання договору,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" 11.02.2020 через Північний апеляційний господарський суд звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 24.02.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Мачульський Г.М., Случ О.В.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон).
Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності зазначеного Закону, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону з 15.01.2020 № 460-ІХ) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 05.04.2016 у справі № 911/405/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016, рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, розірвано договір про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12, укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступник ПАТ "Укргазвидобування") та ТОВ "Надра Геоцентр".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16, а рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2016 залишити в силі, посилаюсь на те, що оскаржувана постанова порушує права скаржника щодо отримання обсягів природного газу, оскільки апеляційною інстанцією не було враховано зобов'язання спільної діяльності ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" перед ТОВ "Лідерпромінвест".
Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване, зокрема, тим, що останнього не було повідомлено про розгляд справи № 911/405/16 та не залучено до участі у ній, а про існування оскаржуваного рішення заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 07.02.2020.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16 набрала законної сили у встановленому законом порядку до 15.12.2017, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, згідно з яким Господарський процесуальний кодекс України було викладено в новій редакції.
При цьому, відповідно до п. 14 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України в редакції, яка діяла з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, що не суперечить редакції Закону від 15.01.2020 № 460-ІХ.
Згідно зі ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Статтею 110 ГПК України було встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
Частиною 3 ст. 105 ГПК України було передбачено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України (в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-ІХ), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, касаційна скарга, подана після 15.12.2017 на судове рішення, прийняте до 15.12.2017, має відповідати вимогам щодо форми, змісту та порядку подання, встановленим ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з такою касаційною скаргою.
Прийняття і розгляд касаційної скарги на рішення апеляційного господарського суду, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 110 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.
У той же час, згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо касаційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу апеляційного господарського суду, яку вже було переглянуто в касаційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду апеляційної інстанції касаційним господарським судом.
Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі № 911/405/16 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених ст. 1117 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в касаційній інстанції, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-ІХ) передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (ч. 1 ст. 287 ГПК України).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3, 4 ст. 305 ГПК України (в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-ІХ) якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; у випадку відкриття касаційного провадження за такою скаргою суд касаційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та судових рішень, що оскаржуються; за результатами розгляду касаційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду касаційної інстанції; суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Разом з тим, розділом ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-ІХ) не передбачено можливості повторного касаційного перегляду судових рішень, перегляд яких у касаційному порядку було здійснено Вищим господарським судом України відповідно до розділу ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, є чинним, а його законність перевірена судами апеляційної та касаційної інстанції з прийняттям відповідних постанов, більше ніж через 3 роки після його прийняття є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Водночас, Верховний Суд уже викладав у своїй постанові від 02.04.2019 зі справи № 922/765/15 висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16.
При цьому Суд, розглянувши, подані Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Офісом Генеральної прокуратури України заперечення на відкриття касаційного провадження, відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" з інших мотивів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235, 293 ГПК України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 911/405/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Мачульський Г.М.
Случ О.В.