Постанова від 04.03.2020 по справі 446/1566/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа №446/1566/16-а

адміністративне провадження №К/9901/38420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області

на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016 (головуючий суддя Котормус Т.І.) та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 (колегія у складі суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Попка Я.С.)

у справі № 452/2894/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області

про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області;

- зобов'язати відповідача виплатити підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 «Про пенсійне забезпечення», а саме, 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.08.2013 по 30.07.2016 та виплачувати у подальшому.

2. Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016, залишеною без змін, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено, в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.02.2016 р. з врахуванням виплачених сум. Зобов'язано Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.02.2016 р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат. В решті позовні вимоги залишено без розгляду.

3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

5. Заперечення на касаційну скаргу не надходило.

6. У зв'язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано Верховному Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є реабілітованим на підставі ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій України», перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих у розмірі 43,52 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

8. Не погоджуючись із розміром підвищення до пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підвищення до пенсії, яке виплачується відповідачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не може застосовуватися для обчислення підвищення пенсій громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членам їх сімей, яких було примусово переселено, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою статті 28 цього Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

12. Відповідно до положень пункту «г» частини першої статті 77 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

13. Частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

14. Підпунктом 2 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установлено, що з 1 вересня 2008 року громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.

15. Згідно з пунктом 6 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

16. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», зважаючи на те, що остання звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.

17. Таким чином, судами зроблено правильний висновок про протиправність дій відповідача щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж це передбачено пунктом «г» частини першої статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

18. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 446/1542/16-а.

19. Посилання скаржника на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки предметом позовних вимог у даній справі є розмір підвищення уже призначеної пенсії, а закріплене у частині 4 статті 28 Закону № 1058-ІV правило застосовується виключно для визначення розмірів пенсій.

20. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

21. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі № 446/1566/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
87995717
Наступний документ
87995719
Інформація про рішення:
№ рішення: 87995718
№ справи: 446/1566/16-а
Дата рішення: 04.03.2020
Дата публікації: 05.03.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них