03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.004335
адміністративне провадження № К/9901/5610/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004335 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (тепер Головне управління Державної податкової служби у Львівській області), в якому просила поновити її на посаді головного державного ревізора інспектора відділу погашення боргу Галицького управління Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з 27 травня 2019 року, скасувавши наказ № 258-0 від 27 травня 2019 року, про звільнення та припинення державної служби.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, 28 лютого 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначають підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2, 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
За правилами ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, скаржником не зазначено підстави на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Відповідно до правил ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення підстав на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.004335 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов