02 березня 2020 року
Київ
справа №620/2086/19
адміністративне провадження №К/9901/3198/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 620/2086/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф», а саме:
- № 10315-17 від 05 червня 2015 року винесеного Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області в розмірі 9044,06 грн;
- № 2459-12 від 27 червня 2016 року винесеного Чернігівського об'єднаного державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області в розмірі 16265,82 грн;
- № 1768-0000 від 10 травня 2017 року винесеного Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в розмірі 15235,65 грн;
- № 32462-1303-2522 від 02 квітня 2018 року винесеного Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в розмірі 13249,57 грн;
- № 207461-5306-2522 від 02 липня 2019 року винесеного Головним управлінням ДФС у Чернігівській області в розмірі 13249,57 грн.
Вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючим органом було здійснено нарахування ОСОБА_1 податкові зобов'язання за платежем «Оренда плата з фізичних осіб» в загальному розмірі 67044,67 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (постанова суду отримана податковим органом 28 грудня 2019 року) у справі № 620/2086/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Суд першої інстанції при розгляді справи прийшов до висновку, що позивач не є власником нежитлового приміщення, яке розташоване на земельній ділянці, за яку орган владних повноважень нарахував орендну плату, а відповідно до цього винесені вищезазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та підкреслив вже сталу правову позицію Верховного Суду з аналогічних питань висловлену у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 2а/0470/3308/12, від 06 вересня 2019 року у справі № 802/4131/15-а, від 02 липня 2019 року у справі № 819/1365/17.
27 січня 2020 року Головне управління ДПС у Чернігівській області (безпосередньо через канцелярію суду) звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 620/2086/19.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору в розмірі 1536,80 грн.
06 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Чернігівській області отримало вищенаведену ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.
17 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Чернігівській області (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) на виконання вимоги ухвали Верховного Суду від 03 лютого 2020 року надало платіжне доручення, сплачене Головним управлінням ДПС у Чернігівській області № 141 від 11 лютого 2020 року в розмірі 1536,80 грн за подання касаційної скарги у справі № 620/2086/19.
Відповідно до Реєстру підтверджень оплати із Казначейства вищенаведені кошти були зараховані 13 лютого 2020 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності також відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 620/2086/19 є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 67044,67 грн.
Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції правильно віднесено справу до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже законодавець визначає випадки за наявності яких можливо переглянути справу в касаційній інстанції незначної складності.
Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 620/2086/19.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко