Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа №450/1236/17
адміністративне провадження №К/9901/85/19, №К/9901/383/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Лапаївської сільської ради Пустомитівського району
та касаційну скаргу голови Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Заблоцького Ярослава Володимировича
особи, що приєдналися до касаційної скарги Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (колегія у складі суддів Святецького В.В., Гудима Л.Я., Довгополова О.М.)
у справі №450/1236/17
за позовом ОСОБА_17
до голови Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Заблоцького Ярослава Володимировича, Лапаївської сільської ради Пустомитівського району
про визнання рішення недійсним, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.05.2017 до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_17 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, голови Лапаївської сільської ради Заблоцького Я.В.
2. З урахуванням уточнених вимог позивач просила суд:
- визнати недійсним Рішення №083 VIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 16.02.2017 «Про затвердження Генеральних планів сіл Лапаївка та Холодновідка Пустомитівського району Львівської області»;
- зобов'язати Лапаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечити проведення громадських слухань (обговорень) щодо врахування громадських інтересів у містобудівній документації «Генеральний план с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області» та «Генеральний план с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області»;
- визнати протиправними дії відповідачів в порушенні ст. 21 Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».
3. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.02.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 скасовано рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.02.2018 та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення №083 VIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 16.02.2017 «Про затвердження генеральних планів сіл Лапаївка і Холодновідка Пустомитівського району Львівської області»; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
5. 02.01.2019 Лапаївська сільська рада та голова Лапаївської сільської ради Заблоцький Я.В. подали до Верховного Суду касаційні скарги. Просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції або закрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за участю відповідача.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2019 відкрито касаційні провадження, а ухвалою від 30.01.2019 зупинено дію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018.
7. 04.01.2019 надійшли заяви про приєднання до касаційної скарги. Особи, що подали касаційні скарги, також просять скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 та здійснювати розгляд справи за їх участю.
8. Ухвалою від 03.10.2019 Верховного Суду справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання юрисдикції даного спору.
9. Проте ухвалою від 21.01.2020 Велика Палата Верховного Суду повернула справу Касаційному адміністративному суду для розгляду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Генеральний план с. Лапаївка було розроблено у 1986 році.
11. У 1994 році Лапаївська сільська рада виготовила «Схему генерального плану сіл Лапаївка і Холодновідка», а в 2005 році відкоригувала її і користувалась нею до набрання чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
12. У зв'язку з тим, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачено такого виду містобудівної документації як «Схеми Генерального плану», Лапаївська сільська рада прийняла рішення № 019 від 06.05.2011 «Про Планування територій сіл Лапаївка та Холодновідка».
13. Відповідно до угод №474-13 та №475-13 у 2013 році виготовлення проектної документації «Генеральний план села Лапаївка Лапаївської сільської ради Пустомитівського району» й «Генеральний план села Холодновідка Лапаївської сільської ради Пустомитівського району» доручено ДП ДІПМ «Містопроект».
14. Новий Генеральний план сіл Лапаївка та Холодновідка було розроблено ДП ДІПМ «Містопроект» на підставі рішення Лапаївської сільської ради «Про розроблення генеральних планів сіл Лапаївка та Холодновідка» № 019 від 06.05.2011, та подано на розгляд архітектурної ради при департаменті.
15. В газеті «Голос Народу» №38 (1533) від 26.09.2015 було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань щодо обговорення Генпланів сіл Лапаївка та Холодновідка. Зазначено розробника генплану - ДП ДІПМ «Містопроект» та вказано, що термін подачі пропозицій та зауважень - протягом місяця з дня опублікування оголошення в газеті.
16. На виконання рішення № 019 від 06.05.2011 щодо виготовлення Генеральних планів с. Лапаївка і с. Холодновідка, 14.03.2016 було проведено громадські слухання. Як вбачається з протоколу від 14.03.2016, участь у громадських слуханнях приймали голова та депутати сільської ради, інженери ДП ДІПМ «Містопроект», мешканці сіл Лапаївка та Холодновідка (гр. ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ). За результатами слухань прийнято рішення, яким схвалено представлені матеріали Генеральних планів сіл Лапаївка і Холодновідка з урахуванням пропозицій громадськості, які відповідають законодавчим та нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
17. Листом від 24.03.2016 № 098, від 31.03.2016 № 106 голова сільської ради Заблоцький Я .В., надавав відповідь на запити ОСОБА_22 про те, що розгляд та врахування пропозицій громадськості у проекті Генерального плану сіл Лапаївка та Холодновідка розпочато. Пропозиції приймаються в сільській раді в письмовому виді.
18. 11.04.2016 ОСОБА_22 подавала до Лапаївської сільської ради щодо надання копії протоколу громадських слухань, просила її пропозицію (прохання) про виділення їй земельної ділянки задовольнити. Листом від 15.04.2016 №131 надано відповідь про те, що громадські слухання ще не проводились, пропозиції, що надходять розглядаються і враховуються при роботі над проектом Генплану. Пропозиція заявника розглянута на сесії ради та в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою відмовлено.
19. Листом від 15.04.2016 № 136, за результатами розгляду запиту ОСОБА_17 від 12.04.2016, повідомлено, що пункти 1, 2, 3 запиту вказані в проекті пояснюючої записки, з якою можна ознайомитись в приміщенні сільської ради, а оголошення було надруковано в газеті.
20. Рішенням №083 VIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 16.02.2017 затверджено містобудівну документацію «Генеральний план с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області», «Генеральний план с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області».
21. На підставі рішень Лапаївської сільської ради від 16.02.2017 №088, №089, №090 розроблявся детальний план територій в с. Лапаївка та с. Холодновідка.
22. Ухвалою Пустомитівського районного суду від 23.09.2014 (справа № 450/1560/14-а) задоволено клопотання ОСОБА_17 про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1800 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відведену рішенням Лапаївської сільської ради № 174 від 27.05.2014 з земель державної власності у комунальну власність для влаштування дитячого майданчика. Заборонено вчиняти будь-які дії щодо виготовлення проекту землеустрою, проведення будівельних робіт та відведення земельної ділянки площею 0,1800 га.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
23. Позивач вимоги обґрунтовувала тим, що рішення від 16.02.2017 №083, яким Лапаївська сільська рада затвердила містобудівну документацію, а саме Генеральний план с. Лапаївка та Генеральний план с. Холодновідка, прийнято з порушенням ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зокрема, сільська рада не забезпечила проведення громадських слухань з метою врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні, не було проведено та не оприлюднено оголошення про проведення громадських слухань, не враховано громадський інтерес під час розроблення Генпланів сіл Лапаївка та Холодновідка. Громадські слухання не проводились ні перед погодженням Генплану з відповідними службами, ні перед розглядом архітектурно-містобудівною радою, ні перед затвердженням його рішенням від 16.02.2017.
24. В протоколі громадських слухань від 14.03.2016 не зазначено час проведення засідання, кількість учасників, відсутні відомості про висловлені пропозиції, результати голосування із зазначенням «за», «проти», «утрималося».
25. Позивач вважає, що сільська рада всупереч ухвали про забезпечення позову від 23.09.2014 (справа № 450/1560/14-а) провела на забороненій земельній ділянці площею 0,1800 га будівельні роботи, та на графічній частині розробленого Генплану с. Холодновідка по вул. Полуботка нанесла дитячий майданчик як існуючий площею 0,18 га на земельній ділянці площею 0,32 га, яка відповідно до Детального плану запроектована під тенісний корт, конфігурація та розміри дитячого майданчика на графічному матеріалі Генплану не відповідають конфігурації і розмірам на місцевості.
26. Відповідачі проти позову заперечували. Стверджували, що процедуру громадських слухань було дотримано, оголошення про громадські слухання щодо обговорення Генпланів сіл Лапаївка та Холодновідка було опубліковано в пресі - газеті «Голос Народу» № 38 (1533) від 26.09.2015, де зазначено термін подачі пропозицій та зауважень протягом місяця з дня опублікування оголошення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дотримався вимог щодо проведення громадських слухань. У газеті «Голос Народу» №38 (1533) від 26.09.2015 було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань щодо обговорення Генпланів сіл Лапаївка та Холодновідка, зазначено термін подання пропозицій та зауважень протягом місяця з дня опублікування оголошення.
14.03.2016 проведено громадські слухання щодо виготовлення Генеральних планів с. Лапаївка і с. Холодновідка, за результатами яких прийнято рішення про схвалення матеріалів Генеральних планів сіл Лапаївка і Холодновідка з урахуванням пропозицій громадськості, які відповідають законодавчим та нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
28. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Задовольняючи позов частково, виходив з того, що відповідач не забезпечив оприлюднення рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості, реєстрації, розгляду та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Незважаючи на те, що оголошення в газеті за формою не відповідає вимогам, встановленим Порядком № 555, воно має формальний характер, оскільки подана в ньому інформація не могла бути використана мешканцями. Відповідачі не виконали обов'язків щодо оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні у будь-який спосіб, доступний мешканцям. Доказів протилежного суду не надано.
Крім того, жодних доказів подання пропозицій громадськості немає. Отже, громадські слухання 14.03.2016 не могли бути проведені.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
29. У касаційній скарзі відповідачі та особи, що приєднались до касаційної скарги, вважаються, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
30. Висновки суду про те, що сільською радою не було забезпечено оприлюднення прийнятих рішень щодо розробки містобудівної документації, не забезпечено доступу до цієї інформації, розгляд і врахування пропозицій громадськості, є помилковими, оскільки Генплан сіл розроблявся протягом трьох років до моменту його затвердження. Мешканці сіл знали про його розроблення, оскільки рішення, які приймались сільською радою, оприлюднювались на стенді оголошень, надавались для ознайомлення безпосередньо у приміщенні сільської ради. Протягом часу розроблення Генплану, а також з моменту опублікування оголошення в газеті про проведення громадських слухань, жодних пропозицій, скарг чи зауважень не надходило. Недотримання форми оголошення є формальністю.
Вважає, що права позивача не порушені. Натомість на підставі затвердженого Генплану сіл Лапаївка та Холодновідка було прийнято багато рішень про відведення у власність земельних ділянок.
Позивач, на відміну від інших мешканців, не виявила бажання бути присутньою на громадських слуханнях, що відбулись 14.03.2016.
31. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що відповідач безпідставно стверджує про публікацію в газеті та розміщення даних щодо проектів генплану на стенді у приміщенні сільської ради. На думку позивача, відповідач не підтвердив факт розміщення такої інформації у приміщенні сільської ради. Розміщення оголошення в газеті про проведення громадських слухань не є належним оприлюдненням розроблених проектів документації в розумінні п. 4 Порядку № 555, оскільки зазначено лише термін подачі пропозицій та зауважень. Оскільки відповідач порушив процедуру опублікування розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації, позивач не змогла скористатись правом подання пропозицій до проектів такої містобудівної документації.
Вважає, що предметом оскарження є рішення про правомірність затвердження Генпланів сіл, тому доводи відповідача про те, що після прийняття оскаржуваного рішення значна кількість земельних ділянок були передані у власність громадян, не має значення для надання правової оцінки цьому рішенню.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Перевіривши доводи касаційних скарг, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
33. Доводи позивача про те, що сільська рада не забезпечила загальну доступність матеріалів нового Генерального плану села Лапаївка та Холодновідка до сесії сільської ради та після їх затвердження, порушила порядок проведення громадських слухань, порушено права та інтереси позивача, суд апеляційної інстанції оцінив як такі, що знайшли своє підтвердження.
34. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків внаслідок неправильного застосування норм процесуального права.
35. Спір виник щодо затвердження Генерального плану села Лапаївка та села Холодновідка Пустомитівського району Львівської області. Процес розроблення Генерального плану сіл до моменту їх затвердження тривав з 2013 по 2017 рік.
36. Правомірність оскаржуваного рішення №083 VIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 16.02.2017 «Про затвердження Генеральних планів сіл Лапаївка та Холодновідка Пустомитівського району Львівської області», суди попередніх інстанцій розглядали по суті за правилами КАС України, що є правильним.
37. У той же час, суд першої та апеляційної інстанції не застосували відповідні норми процесуального права до зазначеної категорії справ.
38. Верховний Суд неодноразово розглядав справи в яких предметом оскарження були рішення про внесення змін чи затвердження Генеральних планів населених пунктів.
39. Зокрема, у справі №520/14995/16-а (постанова від 20.12.2019), в якій за позовом фізичної особи оскаржувалось рішення сільської ради про внесення змін до генерального плану села, поєднаного з планом зонування території населеного пункту в складі генерального плану, Верховний Суд зробив висновки, що таке рішення є нормативно-правовим актом, а тому розгляд справи про оскарження нормативно-правового акту повинен відбуватись з дотриманням статті 171 КАС України (чинній на час розгляду справи), з огляду на наступне.
40. Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
41. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
42. У статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
43. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
44. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
45. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
46. В Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 визначено:
- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1);
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).
47. Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
48. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
49. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
50. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
51. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років.
52. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.
53. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
54. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
55. Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
56. Аналіз положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.
57. Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
58. У зв'язку із наведеним, Рішення №083 VIII сесії VII скликання Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 16.02.2017 «Про затвердження Генеральних планів сіл Лапаївка та Холодновідка Пустомитівського району Львівської області», є нормативно-правовим актом.
59. У статті 171 КАС України, у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
60. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
61. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
62. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
63. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
64. Отже, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.
65. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
66. Здійснюючи розгляд цієї адміністративної справи за позовними вимогами про визнання протиправним і скасування рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №083 від 16.02.2017, пов'язаних з цим дій, судами попередніх інстанцій взагалі не надано правової оцінки вказаному рішенню як нормативно-правовому акту.
67. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій в цій частині позовних вимог не можна вважати законними та обґрунтованими.
68. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
69. Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
70. З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №520/14995/16-а, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
71. Під час розгляду справи судами необхідно врахувати висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, та прийняти законні і обґрунтовані рішення з урахуванням особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
72. Відшкодування судових витрат у вигляді судового збору за подання касаційної скарги у разі її задоволення, часткового задоволення, не передбачено ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 341, 339, 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд-
1. Касаційні скарги Лапаївської сільської ради Пустомитівського району та голови Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Заблоцького Ярослава Володимировича задовольнити частково.
2. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 лютого 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А.Єзеров
Суддя О.П. Стародуб