Іменем України
03 березня 2020 року
Київ
справа №344/21021/18
адміністративне провадження №К/9901/32939/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 344/21021/18
за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста Стасів Мар'яни Володимирівни про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді - Макарика В.Я., суддів: Большакової О.О., Бруновської Н.В.), -
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста Стасів Мар'яни Володимирівни (далі- відповідач, інспектор), в якому просив: визнати дії інспектора неправомірними, визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №959/0/92-ДК/0260По/08/01/-18 та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2019 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення №959/0/92-18-ДК/0260По/08/01/-18 від 21.09.2018, прийняту державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Стасів М.В., а провадження у справі закрито. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.4 ст.286 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. залишено без руху з підстав, передбачених частиною 3 статті 298 КАС України.
На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування цього клопотання Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області покликається на те, що оскаржене судове рішення ним отримано 20 червня 2019 року, а скаргу подано у поштове відділення 27 червня 2019 року, а відтак у строк визначений законом. На підтвердження поважності причин пропуску строку заявником надані квитанція поштового відділення та копія конверту зі штриховим ідентифікатором.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2019 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2019 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником причини пропуску строку подання апеляційної скарги не є поважними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відмову у відкритті апеляційного провадження, скаржник подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу, поновити строк на апеляційне оскарження. У скарзі посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 06.12.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Ухвалою від 02 березня 2020 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 344/21021/18 подана 25 листопада 2019 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Предметом позову у даній справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за положеннями КУпАП, що відповідно до норм КАС України відноситься до категорій термінових справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Відповідно до частин 1, 4 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку оскаржувалось заявником ухвалене 06 червня 2019 року у відкритому судовому засіданні, в якому проголошені вступна і резолютивна частині рішення.
Повний текст рішення суду від 06.06.2019 складений 14.06.2019. Копія повного тексту рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2019 року отримана Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області 20.06.2019.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з апеляційною скаргою скаржник звернувся 27.06.2019, шляхом подання останньої через поштове відділення.
Поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області обґрунтував отриманням копії оскарженого рішення лише 20 червня 2019 року.
Підставою для залишення апеляційної без руху та відмови у відкритті апеляційного провадження слугував висновок суду апеляційної інстанції, що строк апеляційного оскарження рішення суду в справах про притягнення до адміністративної відповідальності є спеціальним та не підлягає поновленню з підстав, встановлених частиною 2 статті 295 КАС України.
Дійсно, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас, статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків апеляційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
Аналогічний висновок щодо застосування означеної норми процесуального права неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.04.2019 у справі №212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 19 червня 2019 року у справі №175/4952/18 (2-а/175/69/18), від 25 червня 2019 року у справі №211/94/18 (2-а/211/25/19).
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку проголошення судового рішення та надсилання його копій.
Проте, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам заявника, наведеним в обґрунтування поважності причин пропуску строку таким як несвоєчасне отримання копії суду рішення першої інстанції.
Зокрема, з матеріалів справи встановлено, що в судовому засіданні судом першої інстанції проголошено не повний текст судового рішення, а його вступну та резолютивну частини, повний текст оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області 20.06.2019, а апеляційна скарга подана ним 27.06.2019.
При цьому, судом апеляційної інстанції також не враховано, що абзаци п'ятий- шостий резолютивної частини рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області щодо порядку та строків його оскарження викладено в такій редакції: «Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення».
Таке формулювання дає підстави дійти висновку про те, що скаржник міг його розцінити неоднозначно, а отже подача ним апеляційної скарги у строки, які судом зазначено в рішенні для його оскарження від дати отримання повного тексту такого рішення, не може свідчити про зловживання чи неналежне використання процесуальних прав.
Відтак, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Петриченко проти України» (набуло статусу остаточного 12.07.2016) зазначено: «…цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов'язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції» (п. 13).
З огляду на це, в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущений; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчинив, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
У зв'язку з викладеним суд касаційної інстанції вважає, що наведені заявником доводи та надані докази свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а отже ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на вищенаведене та зважаючи на порушення судом норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - задовольнити частково.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року по справі № 344/21021/18 - скасувати.
Справу № 344/21021/18 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій
Судді: Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук