03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" - Волько М.М. ,
відповідача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенка В.О. ,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2019 (суддя Усатенко І.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (головуючий суддя - Куксов В.В., Яковлєв М.Л. і Козир Т.П.)
зі справи №905/208/19
за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - Підприємство)
до Компанії
про зобов'язання виконати дії.
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про: визнання договору постачання природного газу від 16.10.2018 № 3674/18-РО-6 (далі - Договір) поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно; визнання додаткової угоди №4 до Договору укладеною в редакції позивача на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 включно.
2. Позов мотивовано тим (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог), що поновлення дії Договору на постачання природного газу для виробництва теплової енергії для релігійних організацій з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) є обов'язком відповідача на підставі Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019: позов задоволено частково; визнано укладеною додаткову угоду № 4 до Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії, для релігійних організацій (із реквізитами ПАТ "Донецькоблгаз"), укладеного Компанією та Підприємством на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) в редакції позивача; в частині позовних вимог про визнання Договору поновленим на строк з 01.12.2018 по 30.04.2019 (включно) відмовлено; стягнуто з Компанії на користь Підприємства судовий збір у сумі 1 921 грн.
4. Прийняті судові акти в частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що: укладення спірної угоди є обов'язковим, тому що відповідач наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для релігійних організацій; розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року" було встановлено обов'язок Компанії укласти до 15 жовтня 2018 року договори з суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій. В частині відмови в задоволенні позовних вимог прийняті судові акти мотивовані тим, що позовна вимога про визнання Договору поновленим на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (включно) не є ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки встановлює юридичний факт, тоді як відновлення прав позивача можливе шляхом встановлення певного правовідношення, що виникає на підставі відповідного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія зазначає, що вона не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті при неповному з'ясуванні судами обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суди попередніх інстанцій визнали встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, обставинам справи, а також такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і просить: скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог; прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; витрати зі сплати судового збору, понесені Компанією при оскарженні судового рішення у даній справі, покласти на позивача.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Визнання укладеною Додаткової угоди №4 до Договору є недопустимим способом судового захисту в спірних правовідносинах, що існують між позивачем та відповідачем.
7. Відсутня норма закону, яка вказує на обов'язковість укладення додаткової угоди до Договору між позивачем та відповідачем, який (Договір) припинив свою дію в частині постачання природного газу.
8. Позивачем не дотримано вимог Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496, які є обов'язковими при укладенні договорів на постачання природного газу, зокрема не надано довідку (акт звірки розрахунків) про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником, підписану діючим постачальником (за його наявності).
9. Неузгодженість дій між позивачем та приватним акціонерним товариством "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (далі - ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння") в частині обміну документами та, як наслідок, неможливість позивача виконати вимоги діючого законодавства, необхідні для укладення спірної додаткової угоди з Компанією, не є підставою для застосування врегулювання спору в судовому порядку, тим більше для визнання укладеною спірної додаткової угоди за відсутності належних для цього правових підстав.
10. Спірну додаткову угоду фактично визнано господарським судом міста Києва укладеною вже після спливу строку, наданого постачальнику для виконання обов'язку щодо поставки газу, що позбавляє його можливості виконати умови договору належним чином та може мати несприятливі економічні наслідки для постачальника у вигляді застосування до нього господарських санкцій.
11. У розгляді справи та ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій було порушено приписи статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та прийнято необґрунтовані судові рішення.
Доводи іншого учасника справи
12. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство зазначає, що: доводи та обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи і висновкам місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції, які зроблені на підставі встановлених обставин справи; рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими. Підприємство просить рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №905/208/19 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відповідно до умов укладеного публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Підприємством (споживач) Договору:
- постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності; пункт 1.2);
- усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін (підпункт 1 пункту 11.3);
- зміни до договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором (підпункт 2 пункту 11.3);
- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1).
14. Також сторонами було укладено до Договору додаткову угоду від 26.10.2018 № 1, додаткову угоду від 29.10.2018 № 2, додаткову угоду від 12.11.2018 № 3, якими, зокрема, було внесено зміни до обсягів природного газу, що підлягав постачанню за Договором, та пролонговано строк дії Договору до 30.11.2018 (включно).
Усі додаткові угоди були укладені за ініціативою Компанії, їх проекти направлялися позивачу електронною поштою, а в подальшому - в паперовому вигляді, підписані з боку позивача, направлялися відповідачу для підписання.
15. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" на електронну адресу позивача відповідачем було направлено проект додаткової угоди № 4 до Договору, якою пролонговано строк дії Договору до 30.04.2019 (включно).
16. 28.11.2018 позивач листом №юр/2943 направив відповідачу підписаний та скріплений печаткою проект додаткової угоди № 4 до Договору з проханням його підписати.
Відповідач листом від 05.12.2018 № 26-7710/1.2-18 надав відповідь, в якій вказав на існуючу заборгованість позивача на суму 1094,36 млн. гривень. Додаткова угода №4 була направлена на доопрацювання з посиланням на те, що відповідач не був постачальником газу для позивача в жовтні та листопаді 2018 року.
17. У листі акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 12.12.2018 № 9696/16-18 вказано, що ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" було підтверджено встановлення Підприємству номінації на поставку природного газу в листопаді 2018 року в обсязі 50/865 тис. куб. м.
Відповідач листом від 19.12.2018 № 26-8154/1.2-18 повідомляв позивача, що станом на 18.12.2018 Підприємством не надано доказів на підтвердження відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння". В зв'язку з цим у Компанії відсутні підстави для укладення договорів з постачання природного газу з позивачем.
18. Листом від 21.12.2018 № юр/3155 позивач звернувся до відповідача з проханням укласти договір на постачання природного газу, в якому, серед іншого, зазначив, що з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" був укладений договір на постачання природного газу від 06.11.2018 № ПГ-С/18-011/16, згідно з яким позивачем придбано газ для власних потреб в обсязі 50, 865 тис.куб.м. Підписано акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на обсяг газу 50, 865 тис.куб.м та отримано рахунок на оплату від 23.11.2018 № ПГ-С/18-18/11-16/1 на суму 651 074, 04 грн. Позивач провів оплату за поставлений природний газ у повному обсязі та надіслав на адресу ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" підписану з його боку додаткову угоду про повне належне виконання договору та його припинення разом з актом звірки взаєморозрахунків, але на теперішній час контрагент так і не підписав та не повернув згадані документи.
До згаданого листа додано копію договору на постачання природного газу від 06.11.2018 № ПГ-С/18-011/16 з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", копію акта приймання-передачі на обсяг газу 50,865 тис.куб.м з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", копію рахунка з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" на оплату від 23.11.2018 № ПГ-С/18-18/11-16/1 на суму 651074, 04 грн., копію листа від 14.12.2018 № юр/3063 з додатками на адресу ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", а також копії платіжних доручень про проведену оплату за договором від 23.11.2018 № ПГ-С/18-18/11-16/1.
19. 27.12.2018 позивач супровідним листом № юр/3181 направив відповідачу доопрацьовану додаткову угоду № 4, підписану з боку позивача, та акти звіряння заборгованості і довідку ГУ Державної казначейської служби України про залишок невикористаних коштів.
29.12.2018 відповідач направив позивачу відповідь № 26-8408/1.2-18, в якій було вказано, що Договір закінчив свою дію в частині поставки природного газу 30.11.2018, позивач не надав довідку про відсутність заборгованості перед постачальником ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння", і через це у відповідача відсутні правові підстави для встановлення договірних відносин з Підприємством; у зв'язку з цим відповідач повертає проекти договорів без розгляду.
20. Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача підписати додаткову угоду № 4 до Договору, якою продовжується строк дії договору до 30.04.2019 (включно).
21. Господарський кодекс України:
- відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (частина перша статті 67);
- господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174);
- укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина третя статті 179);
22. Закон України "Про ринок природного газу":
- захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10 частини першої);
- постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (пункт 27 частини першої);
- з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (частина перша статті 11);
- рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу має визначати: 1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов'язки на суб'єктів ринку природного газу; 2) обсяг спеціальних обов'язків; 3) коло суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки; 4) обсяг прав суб'єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для виконання таких обов'язків; 5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки; 6) територію та строк виконання спеціальних обов'язків; 7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті (частина четверта статті 11);
- постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами (частина перша статті 12).
23. Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867:
- це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації (пункт 1);
- цим Положенням покладаються такі спеціальні обов'язки: на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України "Міжнародний дитячий центр "Артек", постачання яким у відповідному періоді (місяці постачання) не здійснює інший постачальник (у тому числі інший постачальник із спеціальними обов'язками відповідно до цього Положення), на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням (підпункт 1 пункту 3).
24. Пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року":
- з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/19 року: публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": укласти до 15 жовтня 2018 року договори із суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій; разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2018/19 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах.
25. Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496:
- постачальник із спеціальними обов'язками - суб'єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу (пункт 5 розділ І);
- підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків (пункт 1 розділу ІІ);
- постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу ІІ);
- постачальники із спеціальними обов'язками, на яких в установленому порядку покладений обов'язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об'єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України (пункт 8 розділу ІІ).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
26. Причиною подання касаційної скарги стала незгода Компанії із задоволенням судом позовних вимог про укладення додаткової угоди № 4 до Договору постачання природного газу для виробництва теплової енергії для релігійних організацій. В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій, прийняті по суті даної справи, не оскаржуються жодною із сторін.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із статутом Підприємства метою його діяльності є виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно із статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.
Тобто на позивача покладено обов'язок з безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів, який може бути виконаний за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії на підставі укладеного договору постачання природного газу.
Наведені в даній постанові Верховного Суду приписи законодавства визначають, що постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору. У зв'язку з цим укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим.
Предметом Договору, додаткову угоду № 4 до якого просив визнати укладеною позивач, є постачання природного газу для постачання природного газу для виробництва теплової енергії для релігійних організацій.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року" договір на постачання природного газу має охоплювати весь період опалювального сезону 2018/2019, у зв'язку з чим позивачем у спірній угоді №4 до Договору правомірно визначено строк дії договору до 30 квітня 2019 року.
Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання додаткової угоди № 4 до Договору укладеною.
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
28. Аргументи касаційної скарги щодо неналежності обраного позивачем способу захисту своїх прав та законних інтересів відхиляються Верховним Судом, оскільки, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12-15, 20 Цивільного кодексу України), можливо дійти висновку про те, що у разі невизнання особою права на укладення договору таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/9105/17 та від 12.02.2019 у справі №910/2531/18.
29. Підлягають відхиленню і доводи скаржника щодо необов'язковості укладення з позивачем додаткової угоди до договору про постачання природного газу, тому що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року", виконання якого є обов'язковим у силу положень статті 117 Конституції України, встановлено обов'язок Компанії з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/2019 року укласти до 15.10.2018 договори із суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій.
З урахуванням положень статті 117 Конституції України, статті 179 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р "Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року" та пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу укладення такого договору є обов'язковим для відповідача.
30. Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і твердження відповідача про те, що позивачем не дотримано вимог Правил постачання природного газу, зокрема не надано довідку про відсутність заборгованості за поставлений природний газ або акт взаєморозрахунків у підтвердження відсутності заборгованості за поставлений газ перед попереднім постачальником - ПАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння". Судами встановлено, що позивач повідомляв відповідача про те, що з ПАТ "Видобувна компанія "Укрнафтабуріння" укладався договір від 06.11.2018 № ПГ-С/18-011/16 на постачання природного газу виключно для власних потреб та за поставлений природний газ позивач повністю розрахувався, на підтвердження чого відповідачу було надано відповідні документи, про які вказано в пункті 18 даної постанови.
Верховний Суд враховує, що законодавством не встановлено обов'язку ПАТ "Видобувна компанія "Укрнафтабуріння" як постачальника природного газу надавати Підприємству довідку про відсутність заборгованості за поставлений природний газ або підписувати акт взаєморозрахунків, який може бути підтвердженням відсутності заборгованості за поставлений газ.
31. Верховним Судом також не приймаються доводи скаржника про те, що неузгодженість дій між позивачем та ПАТ "ВК Укрнафтобуріння" в частині обміну документами не є підставою для застосування врегулювання спору в судовому порядку, тим більше для визнання укладеною спірної додаткової угоди за відсутності належних для цього правових підстав, оскільки підставою для врегулювання спору в судовому порядку є не неузгодженість дій між позивачем та ПАТ "ВК Укрнафтобуріння", а порушення відповідачем частини третьої статті 179 Господарського кодексу України внаслідок невчинення з його боку дій щодо укладення договору, умови якого є обов'язковими для учасників спірних правовідносин.
32. Інші аргументи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Водночас Касаційним господарським судом враховуються доводи Підприємства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з матеріалами справи та нормами матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. Звертаючись з касаційною скаргою, Компанія не спростувала наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довела такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.
35. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а прийнятих у справі судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
36. Понесені Компанією у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Компанію, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 905/208/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов