24 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 466/2332/17 пров. № 857/Н-22/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Коваля Р.Й., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши в судовому засідання в місті Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Личаквіського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/2332/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Личаквіського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача без обмеження суми пенсійної виплати і без визначення кінцевої дати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015р. № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2016р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.2017р. та № 18/2-22 вих-17 від 25.01.2017р. з одночасною виплатою суми неотриманої пенсії за 12 місяців, що станом на 01.03.2017р. становить 78 948,51 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.06.2017 позов задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.15 № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.12 № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.16р. № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15р. № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17 та № 18/2вих-17 від 25.01.17. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження суми пенсійної виплати і без зазначення кінцевої дати відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.15 № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.12 № 505», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.16 № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.15 № 1013», довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17 та № 18/2вих-17 від 25.01.17 з одночасною виплатою суми неотриманої пенсії за 12 місяців, станом на 01.03.2017 в сумі 78 948,51 грн. Виплатити позивачу, відповідно до довідок військової прокуратури Західного регіону України № 18/2-21 вих-17 від 25.01.17р. та № 18/2вих-17 від 25.01.17, згідно ч.1 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI, вказаних законів і постанов Кабміну різницю за минулий час з 01.01.2016.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2018 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 залишено без змін.
10.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, та просить скасувати його, а рішення суду першої інстанції скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити часткового
Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано заперечення на заяву, в якому просило відмовити в задоволенні заяви, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду без змін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали заяви, апеляційний суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019: ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Згідно мотивувальної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 просив суд здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції було враховано, що з 15 липня 2015 року Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень) у зв'язку з набуттям чинності новим Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII.
У мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 зазначено, що згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 18.10.2014 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 встановлено неконституційність норми закону, застосованого судом при вирішенні справи.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17, за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 було визначено, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії 01 січня 2016 року.
Предметом оскарження у справі № 466/2332/17 були дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону №3663-12 від 26.11.1993 року та 2663-ІІІ від 12.07.2001)
Приймаючи постанову від 22 листопада 2017 року, Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України. На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Зміна правового регулювання правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури внаслідок ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 є підставою для звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із новою заявою про перерахунок пенсії.
У разі, якщо після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, поновлення права на перерахунок пенсії не відбулося, у позивача виникають підстави для звернення до суду з новим позовом задля його захисту.
Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може слугувати підставою для перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року за виключними обставинами, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 814/1274/17.
Також колегія суддів враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18, що із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
Колегія суддів встановила, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 на спірні правовідносини та на зміст постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - не впливає.
Апеляційний суд вважає, що не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період з 01.01.2016 до 13.12.2019.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018 у справі № 755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі № 640/20317/16-а.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019, а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня передбачена пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.
Станом на момент ухвалення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 466/2332/17 - відмовити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 466/2332/17 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Р.Й. Коваль
Т.І. Шинкар
повний текст складено 04.03.2020