про повернення апеляційної скарги
04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006851 пров. № А/857/1684/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Попка Я. С.
суддів -Сеника Р. П.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.006851 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію зазначеної ухвали скаржник отримав 13 лютого 2020 року.
На виконання вказаної ухвали від 10 лютого 2020 року апелянтом до суду апеляційної інстанції подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.
Перевіривши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктами 53, 54, 60 рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта.
Крім того, відповідач діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому кошти для сплати судового збору повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, відтак, обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення розміру останнього або звільнення від сплати такого.
Апелянтом не надано достатніх доводів та обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.006851 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Я. С. Попко
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор