Справа № 296/4740/16-а
28 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року за виключними обставинами.
Заявник просить скасувати вказану постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у даній справі та залишити без змін постанову Королівського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року.
Обгрунтовуючи подану заяву, позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На переконання ОСОБА_1 , визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції в 2017 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.
14 лютого 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надіслано відзив на заяву позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами, де зазначено, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не може вплинути на спірні відносини, оскільки останні виникли до прийняття такого рішення. При цьому, пенсійний орган відзначив, що перерахунок пенсії позивачу буде проведено після надходження до Головного управління його особистої заяви з доданою до неї довідкою, виданою прокуратурою Житомирської області із зазначенням суми заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміни розміру пенсії.
Окрім того, ГУ ПФУ в Житомирській області заявлено клопотання про заміну відповідача його правонаступником, а саме: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області замінити на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" з 05.09.2018 Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ліквідовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке виступає правонаступником останнього.
Таким чином, клопотання ГУ ПФУ в Житомирській області про заміну відповідача підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача по справі № 296/4740/16-а Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
До початку судового засідання відповідачем подано заяву про розгляд даної справи без участі уповноваженого представника ГУ ПФУ в Житомирській області.
Позивач (заявник) в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що в призмі положень ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 звільнився з органів прокуратури та перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 03.10.2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону Україну "Про прокуратуру" у розмірі саме 90 відсотків заробітної плати.
15.03.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням довідки прокуратури Житомирської області №18/106 від 15.02.2016 року.
Як вбачається з довідки прокуратури Житомирської області №18/106 від 15.02.2016 року заробітна плата на 01.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року складається: основний оклад 2894,00 грн., класний чин 135,00 грн., вислуга років 908,70 грн., щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески 6078,23 грн. Доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важливої роботи - 2756,39 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 557,84 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб - 557,84 грн., а всього становить 13888,00 грн.
Листом від 21.03.2016 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» немає.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19.07.2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, правонаступником якого є Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року за нормами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-Х11 (у редакції, що діяла на час призначення ОСОБА_1 пенсії з 03.10.2006 року).
Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2016 року за нормами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-Х11 (у редакції, що діяла на час призначення ОСОБА_1 пенсії з 03.10.2006 року) на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 року №18/106 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19.07.2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ч.ч.13 та 18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим підстави для такого перерахунку з цього часу відсутні. На час звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії законодавством не було визначено порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій за умови підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Переглядаючи судові рішення в касаційному порядку, Верховний Суд постановою від 04 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року залишено без змін.
Перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом відповідних норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону № 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 р. втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Відповідно, саме з 13.12.2019 р., з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату прийняття Вінницьким апеляційним адміністративним судом постанови від 14 березня 2017 року, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, у суду відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 686/25462/16-а.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 не може змінювати правове регулювання правовідносин, оскільки такі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі № 296/4740/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови, про перегляд якої просив заявник.
Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З матеріалів справи слідує, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, виконавчі листи по справі не видавались, отже, судове рішення не виконувалось, відтак не виникло і обставин для перегляду судового рішення за виключними обставинами відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у даній справі у зв'язку з виключними обставинами є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року за виключними обставинами.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 02 березня 2020 року.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.