01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
03 березня 2020 року Справа № 640/16242/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Горяйнова А.М., Губської Л.В.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника апелянта Соботника Р.В.,
представника відповідача Смикалова В.Р.,
представників третіх осіб Левченко Д.Ю., Франюка А.В., Митюка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року у справі
за позовом приватного акціонерного товариства
«Дніпровський металургійний завод»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг,
треті особи, які не заявляють
самостійні вимоги
на предмет спору: приватне акціонерне товариство
«Національна енергетична компанія «Укренерго»,
державне підприємство «Гарантований покупець»,
товариство з обмеженою відповідальністю
«Трифановка енерджі»,
приватне акціонерне товариство «Суха балка»,
товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»,
приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»,
приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент»,
товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»,
про визнання протиправними та скасування постанов,
Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», ДП «Гарантований покупець», ТОВ «Трифановка енерджі», ПрАТ «Суха балка», ТОВ «Полтаваенергозбут», ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», ПрАТ «Івано-Франківськцемант» і ТОВ «Карпатинафтохім» про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 07.06.2019 №№ 954, 955, від 12.07.2019 № 1411, від 01.08.2019 № 1622, від 30.08.2019 № 1781.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року забезпечено адміністративний позов ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень по відношенню до позивача.
06.12.2019 ПрАТ «Івано-Франківськцемент» (далі - заявник) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило зупинити дію постанов НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, від 12.07.2019 № 1411, від 30.08.2019 № 1781 у відношенні даного товариства.
Зазначена заява вмотивована, зокрема, тим, що ПрАТ «Івано-Франківськцемент» порушуються є споживачем послуг з передачі електроенергії, які надаються ПАТ «НЕК «Укренерго», а вказані постанови призводять до зростання ціни таких послуг та, відповідно, до збільшення видатків підприємств на оплату послуг ПАТ «НЕК «Укренерго», що критично впливає на кінцеву вартість продукції, рентабельність господарської діяльності заявника та може мати наслідком зупинення його діяльності, звільнення працівників та припинення відрахувань до бюджету.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише під час провадження у справі та судом, в провадженні якого перебуває така справа.
При цьому, враховуючи, що на час вирішення заяви ПрАТ «Івано-Франківськцемент» провадження у справі зупинено, а справу передано до суду апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про неможливість задоволення такої заяви.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ПрАТ «Івано-Франківськцемент» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити постанову про задоволення його вимог щодо вжиття забезпечення позову.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог товариство наводить доводи, які є аналогічними викладеним в його заяві, поданій до суду першої інстанції, а також зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам, викладеним у заяві, та не навів мотивів їх відхилення.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвалу суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення його заяви.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2020 відкрито апеляційне провадження, установлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відповідачем, ДП «Гарантований покупець» та ПАТ «НЕК «Укренерго» подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та, зокрема, зазначаючи, що КАС України не передбачено можливості вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення під час провадження у справі, а також, що КАС України в чинній редакції взагалі не передбачено процесуальну можливість зупинення дії постанов НКРЕКП.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.
Нормативно-правове регулювання.
Відповідно до частин першої - третьої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріпелно види забезпечення позову.
Так, згідно з частиною першою вказаної норми у редакції, яка була чинною на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали в цій справі, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» від 19.12.2019 № 394-IX, який набрав чинності 01.01.2020, частину третю статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено, зокрема, пунктом 6, яким, в свою чергу, визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку).
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік видів забезпечення позову та встановлено обмеження щодо вжиття відповідних заходів щодо актів та рішень відповідних суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, на момент апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, якою ПрАТ «Івано-Франківськцемент» відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, пунктом 6 частини третьої статті 151 КАС України передбачено заборону забезпечення адміністративного позову у спосіб, обраний заявником.
Крім того, апеляційний суд відзначає, що постанови НКРЕКП, про зупинення дії яких просить ПрАТ «Івано-Франківськцемент» (№№ 954, 1411, 1781), втратили чинність, а саме: відповідно до постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 (з 01.08.2019), а згідно з постановою НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668 визнано такими, що втратили чинність, постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 та від 30.08.2019 № 1781.
Отже, вже на момент вирішення судом першої інстанції заяви ПрАТ «Івано-Франківськцемент» про вжиття заходів забезпечення в цій справі, всі три постанови, про зупинення дії яких просив заявник, втратили чинність, що саме по собі виключало доцільність застосування судом вказаних заходів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом перевірки судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Доводи апелянта про те, що він є споживачем послуг з передачі електроенергії, які надаються ПАТ «НЕК «Укренерго», що постанови НКРЕКП призводять до зростання ціни таких послуг та, відповідно, до збільшення видатків підприємств на оплату послуг ПАТ «НЕК «Укренерго», що критично впливає на кінцеву вартість продукції, рентабельність його господарської діяльності та може мати наслідком зупинення діяльності, звільнення працівників та припинення відрахувань до бюджету, апеляційний суд вважає такими, що в даному випадку не можуть бути підставою для задоволення заяви товариства про забезпечення позову, оскільки, як відзначалося вище, КАС України регламентовано імперативну заборону вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а також з огляду на те, що означені ним постанови вже станом на час розгляду його заяви судом першої інстанції втратили чинність.
Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши ухвалу суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини, що мали значення для правильного вирішення заяви товариства, та порушено норми процесуального права, що не призвело до неправильного вирішення заяви, однак відповідно до статті 317 КАС України зумовлює необхідність змінити ухвалу суду в частині мотивів для відмови в задоволенні заяви ПрАТ «Івано-Франківськцемент» про вжиття заходів забезпечення в цій справі.
Таким чином, апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» підлягає задоволенню частково, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року - зміні в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року - змінити в мотивувальній частині.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 березня 2020 року.
Головуючий суддя
Судді: