Справа № 752/11692/17 Суддя (судді) першої інстанції:
27 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М.., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії неправомірними та зобов'язати провести йому перерахунок пенсії без обмежень її максимального розміру у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-142зп від 13 березня 2017 року, та здійснити відповідні виплати.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-142зп від 13 березня 2017 року. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-142зп від 13 березня 2017 року про середню місячну заробітну плату, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
В подальшому, 22.11.2019 р. представник позивача - адвокат О.В. Маленко звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі, якою просив зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2016 року перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмежень її максимального розміру відповідно до норм ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-142зп від 13 березня 2017 року.
Заява обґрунтована тим, що під час прийняття рішення судом в резолютивній частині постанови не зазначено, що відповідача зобов'язано вчинити дії щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року, заяву представника позивача - адвоката О.В. Маленка задоволено. Пункт третій резолютивної частини постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.11.2017 року у справі № 752/11692/17 за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - доповнено після слів «виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку», - наступним виразом: «без обмеження максимального розміру пенсії».
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане додаткове судове рішення.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час звернення до суду просив визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії неправомірними та зобов'язати провести йому перерахунок пенсії без обмежень її максимального розміру у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-142зп від 13 березня 2017 року, та здійснити відповідні виплати.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, позов задоволено в повному обсязі.
Водночас, судом першої інстанції в резолютивній частині постанови не визначено питання про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши мотивувальну частину постанови, враховує, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті, щодо вказаної позовної вимоги, дійшов висновку про обґрунтованість позову зокрема і в частині щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимального розміру та як наслідок про наявність підстав для його задоволення.
Отже, виходячи з наведеного, а також з урахуванням того, що рішенням суду першої інстанції позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, колегія суддів вважає, що Голосіївський районний суд м. Києва обгрунтовано ухвалив додаткове судове рішення.
Посилання апелянта на практику Верховного Суду, колегія суддів не приймає до уваги у даному випадку, оскільки вказана практика виникла вже після розгляду справи по суті та прийняття рішення у справі, а відповідач вже скористався своїм правом на оскарження рішення у справі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у даній справі ухвалення додаткового рішення не є розгляд заявленої вимоги по суті, а лише зазначено результат про вирішення заявленої вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 03 березня 2020 р.
Головуючий суддя І.О. Лічевецький
суддя О.М. Оксененко
суддя В.П. Мельничук