Справа № 640/972/19
про повернення апеляційної скарги
04 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Мельничука В.П., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Університет Державної фіскальної служби в особі Науково-дослідного інститута, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 08 травня 2019 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено університет Державної фіскальної служби в особі Науково-дослідного інститута.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, 02 січня 2020 року позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 27 січня 2019 року скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
07 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши заявлене клопотання, суд ухвалою від 21 лютого 2020 року його задовольнив та продовжив апелянту строк для усунення недоліків.
На виконання вимог цієї ухвали суду ОСОБА_1 . 02 березня 2020 року подав уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначив про вчинені ним дії та знову просив продовжити процесуальний строк на усунення недоліків скарги.
Розглянувши клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (яка застосовується і до апеляційної скарги) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів. При цьому, судом апеляційної інстанції вже продовжувався Бадюку А.В. строк для усунення недоліків.
У свою чергу, жодних належних доказів вчинення дій, спрямованих на виконання ухвали суду та усунення недоліків апеляційної скарги, позивачем не надано. Долучені до уточненої скарги звернення позивача до відповідача суд до уваги не приймає, оскільки фактичне подання таких адресату позивачем не підтверджено, до того ж, зміст апеляційної скарги може бути сформульований без вчинення наведених дій з боку позивача.
Судом ураховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути позивачу апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Університет Державної фіскальної служби в особі Науково-дослідного інститута, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді В.П. Мельничук
Л.Т. Черпіцька