02 березня 2020 року м.Київ № 320/7032/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:
визнати протиправною відмову у перерахунку та виплаті пенсії з 09.11.2018 без обмеження її максимальним розміром;
зобов"язати провести з 09.11.2018 перерахунок та виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу з вимогою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, проте йому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю на це законних підстав, оскільки норма, яка передбачала обмеження виплати пенсії максимальним розмір визнана неконституційною.
17.01.2020 засобами поштового зв'язку відповідач подав відзив на адміністративний позов, у якому проти заявлених позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_2 - громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Броварським РВ УДМС України в Київській області 22.02.2013; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Позивач відповідно до пенсійного посвідчення від 15.07.2008 серії ААБ № 901907 є пенсіонером за вислугою років.
Як вбачається із матеріалів справи позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 24.06.2008, а також є особою, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 (категорія 1), вкладка № НОМЕР_5 .
Судом встановлено, що станом 17.12.2019 перерахована позивачу пенсія становить 16 380,00 грн., що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років від 17.12.2019 по пенсійній справі № 1004020862.
10.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
17.12.2019 пенсійний орган у листі № 2513/А-01 відмовив у задоволенні заяви, у зв'язку, відсутністю законних підстав для не застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній, станом на час призначення пенсії позивачу), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), Конституційний Суд України, керуючись ч. 3 ст. 61 Закону України "Про Конституційний Суд України", вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають ст. 17 Конституції України, положення першого речення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Приписами п.п. 1, 2 резолютивної частини вказаного рішення, визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону № 2262 зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12. 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Положення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону № 2262 зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 втратили чинність, оскільки є неконституційними.
Крім того, суд враховує, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 в цілому визнано неконституційним з 20.12. 2016, що означає, що з 20.12.2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі № 2262, а отже, зміни внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1 774 VIII до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону № 2262, максимальним розміром.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на рішення Верховного Суду у справах № 361/4922/17 у постанові від 03.04.2018 та № 161/9572/17 у постанові від 15.08.2018 відповідно, оскільки вказані рішення стосуються призначення пенсій згідно з Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як у даному випадку пенсія позивачу призначена згідно із Закону № 2262.
Також суд критично оцінює посилання відповідача на те, що починаючи з 01.01.2018 згідно зі ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668), максимальний розмір пенсій, призначених згідно Закону № 2262 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, відповідно до ст. 2 Закону № 3668 максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу«,«Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте вказаний Закон містить посилання на Закон № 2262, який є спеціальним законом щодо призначення та виплати пенсії військовослужбовців. Норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у вказаному спеціальному законі визнана неконституційною, тобто Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, а тому відповідач не може застосовувати положення ст. 2 Закону України № 3668 від 08.07.2011 при призначенні і перерахунку пенсії позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).
Частиною 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (Заява № 42527/98) від 12.07.2001 «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.
В частині позовної вимоги про зобов'язання у подальшому виплачувати пенсію позивачу, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки метою та завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист та поновлення порушених прав, суд не має підстав вважати, що відповідач не буде проводити перерахунок пенсії у майбутньому, а отже вимога є передчасною.
Щодо клопотання позивача про подання звіту про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом із цим, суд зауважує, що зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Враховуючи, що в адміністративному позові жодним чином не обгрунтовано необхідність та доцільність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині проведення виплати пенсії позивачу, а також зважаючи, що дотримання розумних строків виконання рішення в даній адміністративній справі не залежить безпосередньо від волі відповідача, а зумовлено низкою умов, зокрема й належним державним фінансуванням на момент набрання рішення чинності, суд дане клопотання вважає таким, що не підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно обмежено максимальним розміром належну позивачу пенсію, у зв'язку із чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) у перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та виплаті пенсії з 09.11.2018 без обмеження її максимальним розміром.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 09.11.2018 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.