04 березня 2020 року Справа № 280/3169/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОЛІС ЛТД” (вул. Карпенка-Карого, 47, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69014, код ЄДРПОУ 20478063)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ: 39396146)
Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області
про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОЛІС ЛТД” (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі відповідач 2) відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД».
- стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп.
- стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» пеню в розмірі 40485 (сорок тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 95 коп., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період з 08 вересня 2016 року по 26 червня 2016 року.
Ухвалою суду від 08 липня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 16 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.
Ухвалою судді від 22 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 20 серпня 2019 року.
Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року підготовче засідання відкладено до 10 вересня 2019 року.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, а наступне підготовче засідання призначено на 17 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до 05 листопада 2019 року.
05 листопада 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 27 листопада 2019 року.
27 листопада 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
27 листопада 2019 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 27 листопада 2019 року після закриття підготовчого провадження, а у розгляді справи по суті оголошено перерву 18 грудня 2019 року.
Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року провадження у справі зупинено до 28 січня 2020 року.
28 січня 2020 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.
28 січня 2020 року розлад справи відкладено до 11 лютого 2020 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28 січня 2019 року позивачу стало відомо про порушення його прав шляхом не виконання податковим органом зобов'язання про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування заявленого ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» до відшкодування, у розмірі 77738 грн. 00 коп. Вказує, що у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків, а таким чином, відповідач зобов'язаний був вчинити дії щодо відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування шляхом направлення висновку з зазначенням суми бюджетного відшкодування, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в день закінчення процедури судового оскарження. Вказує, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОЛІС ЛТД” до суду 10 лютого 2020 року подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№32962 від 09 серпня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що оскільки формування реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, тому ГУ ДФС у Запорізькій області не має повноважень щодо внесення даних до реєстру та Формуванню реєстру заяв на повернення суми бюджетного відшкодування, вимоги позивача до ГУ ДФС у Запорізькій області про зобов'язання ГУ ДФС у Запорізькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо відшкодування ТОВ фірма «Оліс ЛТД» суми податку на додану вартість за травень 2015 року в розмірі 77738 грн. є неправомірними. Вказує, що суми бюджетного відшкодування у розмірі 63959,65 грн. не можуть бути автоматично внесені до реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку ( в тому числі за рішенням суду).
В судове засідання представник Головного управління ДФС у Запорізькій області не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомив належним чином. Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року відмовлено у заміні Головного управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Представник Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області до суду 11 лютого 2020 року подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Так, розглядаючи справу судом встановлено таке.
ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» подано податкову декларацію, з податку на додану вартість за травень 2015 року з зазначенням сум, які підлягали відшкодуванню по взаємовідносинах з ПП «Сельмах», ТОВ «Пріора», ТОВ «Інвент Груп», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Спецрембудсервіс», ТОВ «Компанія Украгроекспорт» на загальну суму 77738 грн.
Так, фіскальним органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку за наслідками якої складено акт №73/1530/20478063 від 21 серпня 2015 року, відповідно до пункту 4.1 якого податковим органом зроблено висновок, що ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» завищено суму бюджетного відшкодування за травень на загальну суму 77738 грн., через що заявлену ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2015 року у розмірі 77738 грн. 00 коп., податковим органом погоджено не було.
На підставі акту перевірки №73/1530/20478063 від 21 серпня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001721503 від 04 вересня 2015 року.
Не погоджуючись із правомірністю висновків, та дій податного органу, товариство звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування, в повному обсязі, податкового повідомлення - рішення № 0001721503 від 04 вересня 2015 року.
01 червня 2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №808/7839/15 якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2015 року №0001721503, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оліс ЛТД” .
Постанова Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/7839/15 набула законної сили 30 серпня 2016 року.
26 грудня 2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області з заявою №259 відповідно до якої просило повідомити:
- чи було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» до відшкодування, у розмірі 77738 грн. 00 коп., з підстави визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001721503 від 04 вересня 2015 року.
- дату внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування заявленого ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» до відшкодування, у розмірі 77738 грн. 00 коп. з підстави визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001721503 від 04 вересня 2015 року.
18 січня 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області надало відповідь, що сума ПДВ по декларації за травень 2015 року - є невідшкодованою.
Відповідь було отримано ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» - 28 січня 2019 року.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до 200 -1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Згідно пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У свою чергу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що у разі виконання платником податку наведених вище вимог ПК України, та підтвердження достовірності нарахованих сум бюджетного відшкодування орган державної податкової служби у п'ятиденний строк зобов'язаний подати органу казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету.
Однак, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області всупереч наведених приписів законодавства не подано до органу казначейства такий висновок і після набрання законної сили (30 серпня 2016 року) постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року №808/7839/15.
Разом з тим, 21 грудня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” №1797-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Вказаним законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, в тому числі, ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі за текстом - Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Водночас, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Однак, заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість за травень 2015 року не була відображена контролюючим органом у відповідному Реєстрі.
Враховуючи, що оскільки 01 червня 2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №808/7839/15, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2015 року №0001721503, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Оліс ЛТД”, що набрала законної сили 30 серпня 2016 року, підтверджено достовірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2015 року, така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою, а відтак відповідач, як контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідну інформацію. Невиконання цього обов'язку суд розцінює як протиправну бездіяльність відповідача.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неузгодженості зазначеної суми бюджетного відшкодування в зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів про отримання податковим органом рішення апеляційної інстанції, оскільки відповідно до матеріалів справи № 808/7839/15, яка витребувана з архіву для розгляду справи №280/3169/19, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду отримана представником ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Заппорізькій області 16 вересня 2016 року.
Це узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій у Постанові від 25 травня 2018 року у справі № 925/125/14, в якій зокрема зазначене таке: «… ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви…».
Отже, суд визнає такою, що підлягає задоволенню, вимогу про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування 77 738, 00 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп., суд зазначає про таке.
Як вже зазначалось вище, податкове законодавство України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема пункт 200.12, пункт 200.13 статті 200 ПК України передбачили обов'язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, і обов'язок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, перерахувати кошти на рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Застосовуючи ці приписи в даній справі, суд зазначає, що сума бюджетного відшкодування мала бути перерахована позивачу не пізніше 01 жовтня 2016 року.
Тобто, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування порушено.
До спірних правовідносин суд застосовує також приписи пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за якими до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статті 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Станом на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду по справі № 826/7380/15. В Постанові від 12 лютого 2019 року, зазначено, що з огляду на те, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Зазначені вище висновки підлягають застосуванню і в цій справі.
З метою забезпечення ефективної взаємодії органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) та органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) у процесі судового розгляду позовних заяв про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку (далі - пеня), або стягнення митних платежів, оскарження прийнятих судами рішень та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, пені або стягнення митних платежів розроблений Порядок взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 09 березня 2016 року № 343.
Відповідно до розділу ІІ пункту 1 Порядку від 09 березня 2016 року № 343 визначено, що для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, пені або стягнення митних платежів, відповідачами у таких справах є орган ДФС, на обліку якого перебуває платник або який здійснював митне оформлення, та орган Казначейства за місцезнаходженням відповідного органу ДФС.
Оскільки позивач визначив відповідача по справі, як Головне управління ДФС у Запорізькій області, а знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькі області то орган казначейства через який повинно здійснюватися стягнення є Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області, а не Головне управління ДФС у Запорізькій області, як зазначено позивачем, через що суд приходить до висновку, що позовна вимога підлягає частковому задоволенню та необхідність стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління ДФС у Запорізькій області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» пеню в розмірі 40485 (сорок тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 95 коп., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період з 08 вересня 2016 року по 26 червня 2016 року, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Суд зазначав вище, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість з огляду на приписи пункту 200.12, пункту 200.13 статті 200 ПК України мала бути перерахована позивачу не пізніше 01 жовтня 2016 року. З цієї дати сума невідшкодованого податку набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування на цю суму пені. За період з 01 жовтня 2016 року по 26 червня 2019 року.
Суд погоджується із розрахунком наданим представником фіскального органу, відповідно до якого:
- 16 вересня 2016 року - день отримання Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року по справі № 808/7839/15.
- 23 вересня 2016 року - граничний термін для складання висновку.
- 30 вересня 2016 року - термін передбачений для бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
- ставка НБУ станом на 01 жовтня 2016 року складає 15 .
Таким чином, суму пені судом розраховано наступним шляхом: період з 01 жовтня 2016 року по 26 червня 2019 року складає 77 738 грн. х на ставку 15 х 120 % : 365 х 999 днів = 38298,21 грн.
Суд вважає помилковим розрахунок пені позивача, за яким до періоду нарахування пені включено час, наданий контролюючому органу для подання висновку і час, наданий органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для перерахування коштів.
Отже, стягненню з відповідача підлягає пеня, нарахована на заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 38298,21 грн., через що в цій частині позовних вимог суд приходить до висновку про їх часткове задоволення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок довести обставини, що слугували підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків у зв'язку з відображенням у бухгалтерському обліку нереальних господарських операцій, покладено на такий орган, як це передбачено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, при вирішенні в адміністративному суді спору податковим органом мають бути представлені суду докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди. Ці докази, як і докази, подані платником, підлягають дослідженню у судовому засіданні у їх сукупності та взаємозв'язку згідно з вимогами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини протиправної бездіяльності та протиправних дій.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОЛІС ЛТД” (вул. Карпенка-Карого, 47, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69014, код ЄДРПОУ 20478063) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ: 39396146) Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у сумі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД».
Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 77 738 (сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн.00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь TOB фірма «ОЛІС ЛТД» пеню в розмірі 38298,21 (тридцять вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 21 коп., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2016 року по 26 червня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОЛІС ЛТД” (вул. Карпенка-Карого, 47, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69014, код ЄДРПОУ 20478063) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 3842 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04 березня 2020 року.
Суддя Д. В. Татаринов