ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2020 р. справа № 300/436/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -
24.02.2020 фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 2128/1682/АВ/П/ПТ/ДТ-ФС від 09.01.2020 та припису за № ІФ2128/1682/АВ/П від 18.12.2019.
02.03.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Одночасно, із поданням даного адміністративного позову фізична особи-підприємець ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову.
Подана заява про забезпечення позову, мотивована тим, що оскарження постанови та припису відповідача у судовому порядку не зупиняє їх дії та виконання, тому оскаржувана постанова може бути пред'явлена до примусового виконання, а перевірка виконання оскаржуваного припису може ініціювати повторне інспекційне відвідування, як наслідок, існують очевидні ознаки небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача оскаржуваними постановою та приписом.
Заходом забезпечення позову позивачем визначено зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 2128/1682/АВ/П/ПТ/ДТ-ФС від 09.01.2020 та припису за № ІФ2128/1682/АВ/П від 18.12.2019.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 даного Кодексу встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені види забезпечення позову.
Позивач, заходом забезпечення позову визначив зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № 2128/1682/АВ/П/ПТ/ДТ-ФС від 09.01.2020 та припису за № ІФ2128/1682/АВ/П від 18.12.2019.
Вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовує тим, що, оскаржувана постанова може бути пред'явлена до примусового виконання, а перевірка виконання оскаржуваного припису може ініціювати повторне інспекційне відвідування. З цих підстав, вважає, що існують очевидні ознаки протиправності, оскаржуваними рішеннями суб'єкта владних повноважень, та порушення його прав, свобод або інтересів таким рішеннями, до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.
Суд зазначає, що забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позов може бути, серед іншого, забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд повинен проаналізувати та оцінити доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення. Суд звертає увагу заявника, що такі ознаки не мають окреслених меж, тоді як вони повинні свідчити про таку протиправність поза обґрунтованим сумнівом.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд не встановив достатніх істотних обставин та належних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача оскаржуваними постановою та приписом та, які б свідчити про таку протиправність поза обґрунтованим сумнівом.
В даній заяві про забезпечення позову зазначені позивачем доводи не містять очевидних ознак протиправності наявними постановою та приписом, а тому така протиправність чи правомірність може бути встановлена судом лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи та оцінки поданих доказів під час розгляду справи по суті.
Як наслідок, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, у разі його пред'явлення до примусового виконання.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 - 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні заяви про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.