24 лютого 2020 року о/об 17 год. 15 хв.Справа № 280/6084/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізької області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.11.2019 за №Ф-104060-56 на суму 26539,26 грн.
У позові зазначено, що у листопаді 2019 року позивач отримав Вимогу про сплачу боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.11.2019 за №Ф-104060-56 на суму 26539,26 грн. Однак, позивач не здійснює підприємницьку діяльність, не надає податкову звітність, не отримував свідоцтво платника єдиного податку та не сплачував податків і зборів. ОСОБА_1 не зареєстрований та не включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, у зв'язку з чим оскаржувана Вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною.
Позивач позов підтримав.
Контролюючий орган у відзиві на адміністративний позов зазначає, що відповідно до наявної у Мелітопольському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 09.12.1997 Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради, номер державної реєстрації №944 та перебуває на загальній системі оподаткування. В обліковій картці платника ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця зазначена адреса: АДРЕСА_2 . Отже, позивач зареєстрований як фізична особа-підпрнсмець з 09.12.1997 по теперішній час. У відповідача відсутні відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . У зв'язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску, відповідачем 07.11.2019 було виставлено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104060-56 на загальну суму недоїмки 26539,26 грн. за формою та у строки, визначені законодавством.
Контролюючий орган заперечував проти задоволення позову.
Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.01.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.012020 ухвалою суду відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 24.02.2020.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104060-56 від 07.11.2019 ГУ ДПС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 26539 грн. 26 коп., який виник станом на 31.10.2019, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Як зазначено у ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні данні про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
Протилежного відповідач не довів.
Також, позивачем надано до суду лист Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №1091 від 23.12.2019, в якому зазначено: «… На Ваш запит від 02.12.2019 №02.12.2019/1 повідомляємо, що за наявними у відділі реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області паперовими носіями, які були передані від попередніх органів державної реєстрації, а також за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутня інформація щодо реєстрації, як фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 . …» (а.с.54).
За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 31.10.2019, з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 26539 грн. 26 коп.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-104060-56 від 07.11.2019, винесена ГУ ДПС у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірною і підлягає скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. 00 коп.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Договір про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів від 15.11.2019; Акт виконаних послуг та їх вартості, а також виду та вартості майбутніх послуг відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів від 15.11.2019, складений 21.11.2019; Квітанцію до прибуткового касового ордеру №21/11/19/1 від 21.11.2019 на суму 4000,00 грн.
В Акті виконаних послуг та їх вартості, а також виду та вартості майбутніх послуг відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів від 15.11.2019, складеному 21.11.2019, зазначено: «… Зміст професійної правничої допомоги: 1.Попереднє опрацювання матеріалів. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції - 2 год.; 2.Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для обґрунтування позову. Підготовка процесуальних документів по справі (запит до Центру надання адміністративних послуг Мелітопольської міської ради, позовна заява) - 3 год.; 3.Копіювання письмових доказів в обґрунтування позовної заяви. Представництво інтересів в Центрі надання адміністративних послуг Мелітопольської міської ради - 3 год.; 4.Представництво інтересів в суді (орієнтовно) - 4 год. Разом: 12 год. За попередньою домовленістю Адвоката з Клієнтом, година роботи Адвоката оплачується у розмірі 250 грн. Отже, оплата витрат на професійну правничу допомогу складає: 250 грн. х 12 год. = 3000 грн. Вартість наданих послуг та послуг які будуть надані у майбутньому сплачено Клієнтом в повному обсязі. …».
Отже, з наведених вище документів вбачається, що суму витрат на професійну правничу допомогу, зазначену в Акті виконаних послуг та їх вартості, а також виду та вартості майбутніх послуг відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги та про представництво інтересів від 15.11.2019 (3000,00 грн.) та Квитанції до прибуткового касового ордеру №21/11/19/1 від 21.11.2019 (4000,00 грн.) не співпадає.
Контролюючим органом у відзиві заявлено про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу.
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе попереднє опрацювання матеріалів, отримання додаткових матеріалів (доказів), копіювання письмових доказів.
Отже, судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Звідси, на думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 1500 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізької області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.11.2019 за №Ф-104060-56, якою вимагається від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 26539 грн. 26 коп., який виник станом на 31.10.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. 00 коп.
В іншій частині клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 24.02.2020.
Суддя О.О. Прасов