04 березня 2020 року Справа № 280/5654/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ 32025623) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0101054906 від 23 серпня 2019 року щодо застосування штрафу на суму 260 510,97 грн.
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 09 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача виправленими недоліками.
Ухвалою судді від 16 грудня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 14 січня 2020 року.
14 січня 2020 року розгляд справи відкладено на 10 лютого 2020 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу суду.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до абзацу 4 частини 3 статті 19 Закону № 2343-ХІІ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Зазначає, що вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому штрафи не нараховуються в силу прямої заборони законом. Зазначає, що на даний час, розгляд справи про банкрутство ДП "Запорізький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" триває. Таким чином, введений судом мораторій діє по сьогоднішній день, а отже і діє заборона на нарахування неустойки (штрафу, пені). Звертає увагу на те, що заборона на нарахування неустойки (штрафу, пені) триває протягом дії періоду мораторію та поширюється як на конкурсну заборгованість, що виникла до моменту порушення справи про банкрутство, так і на поточну заборгованість, що виникла після порушення справи про банкрутство. Також вказує на те, що податкові накладні на суму ПДВ 1 292 141,19 грн., що відображені в акті перевірки № 2204/08-01-49-06/32025623 від 05 серпня 2019 року складенні та виписані на кінцевих споживачів, що не є платниками податку на додану вартість, а відтак не підлягали наданню отримувачу (покупцю). Податкові накладні на суму ПДВ 1 292 141,19 грн. не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація послуг відбувалася кінцевим споживачам не платникам ПДВ, а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту. Податковим кодексом України звільнені від штрафів податкові накладні, які не видаються отримувачу (покупцю).
В судове засідання представник Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не прибув, причини неприбуття до суду не повідомив. 14 січня на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№6148 від 10 лютого 2020 року), відповідно до якого зазначено, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 .1 статті 1201 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Вказує на те, що Податковим Кодексом України не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та випадків, визначених підпунктом 35. 42 та 44 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» ПКУ. Щодо перебування позивача в процесі банкрутства вказує, що зазначені обставини визначені позивачем як підставу предмету позову не можуть братись судом до уваги, оскільки є безпідставними.
Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в суде засідання не прибув, причин неприбуття до суду не повідомив. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 у порядку статті 76 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Олександрійського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області Євстратова А. проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдином державному реєстрі податкових накладних з датою виписки за період - січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2019 року Головного управління ДФС у Запорізькій області.
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язаний з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРІІН Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32025623) № 2204/08-01-49-06/32025623 від 05 серпня 2019 року.
Так, актом перевірки від 05 серпня 2019 року № 2204/08-01-49-06/32025623 встановлено порушення платником термінів реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
На підставі акту № 2204/08-01-49-06/32025623 від 05 серпня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0101054906 від 23 серпня 2019 року про сплату штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 260 510,97 грн., в тому числі:
- штрафу в розмірі 10 % у сумі - 7071,36 грн.;
- штрафу в розмірі 20 % у сумі - 247 840,64 грн.;
- штрафу в розмірі 30 % у сумі - 1 309,73 грн.;
- штрафу в розмірі 40 % у сумі - 4289,24 грн.
Так, позивачем в порядку адміністративного оскарження подана скарга № 9/842 від 04 вересня 2019 року на податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби.
Рішенням Державної податкової служби України від 30 вересня 2019 року № 3740/6/99-00-08-05-05 продовжено строк розгляду скарги № 9/842 від 04 вересня 2019 року до 07 листопада 2019 року включно.
Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 01 листопада 2019 року № 7975/6/99-00-08-05-05 у яким податкове повідомлення-рішення № 0101054906 від 23 серпня 2019 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Так, порушення граних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначено:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 70 713,54 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі - 7 071,36 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1 239 203,15 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі - 247 840,64 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 4 365,77 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі - 1 309,73 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 10 723,06 грн. застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі - 4 289,24 грн.
Загальна сума штрафу становить 260 510,97 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.
Так, при розгляді справи, суд детально проаналізував положення підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14, статті 49, статті 195, статті 196, статті 197, пункту 198.5 статті 198, пункту 200-1.3 пункту 200-1.9 статті 200-1, пункту 201.1 пункту 201.5 пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України і пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також пункту 3, пунктів 9-16 та пункту 19 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого 31 грудня 2015 року наказом Міністерства фінансів України №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267 (надалі - «Порядок заповнення податкової накладної»), та п.2 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29 грудня 2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), внаслідок чого суд дійшов обґрунтованого висновку про не доведеність позивачем неправомірності застосування відповідачем штрафу з податку на додану вартість у розмірі 3915770,49 грн. за несвоєчасну реєстрацію складених в 2017 році «податкових накладних/розрахунків коригування, які не підлягають наданню покупцям (не платникам ПДВ)», як для операцій на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою (тобто, виключення передбачені пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України).
Положеннями статті 49 ПК України чітко встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, і платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 200 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Актом перевірки від 05 серпня 2019 року № 2204/08-01-49-06/32025623 встановлено, порушення вимог встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а саме перевищення термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем не спростовано факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а лише вказує на те, що не повинен реєструвати такі накладні, оскільки кінцевий споживач не є платником ПДВ.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Отже, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податкової накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказані випадки не підпадають під правовідносин, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції, оскільки такі податкові накладні виписані неплатникам податку, але з визначення відповідного відсотку ПДВ, що досліджено підчас проведення перевірки та знайшло свої відображення у таблиці 1 акту перевірки.
Аналогічне зазначає Верховний суд у постанові по справі №808/3250/17 від 07 лютого 2019 року.
За правилами частини 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що Господарським судом Запорізької області ухвалою від 07 червня 2018 року по справі № 908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».Одночасно з порушенням справи про банкрутство з метою збереження майна боржника ухвалою суду вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вказує, що стаття 19 Закону України №2343-ХІІ встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому штрафи не нараховуються в силу прямої заборони законом.
Суд не погоджується з такою позицією позивача на підставі такого.
Так, відповідно до частини першої статті 19 Закону №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Абзацами третім, четвертим частини третьої цієї статті встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Окремо в частині 5 цієї статті застережено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.
Відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Слід зазначити, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов'язання (зобов'язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Позивачем до суду не надано доказів, що Господарським судом визнано Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» банкрутом, або стосовно такого суб'єкта господарювання відкрито ліквідаційну процедуру.
Такий правовий висновок узгоджений з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеним у постанові від 14 лютого 2020 року по справі права №817/1272/18, адміністративне провадження №К/9901/17181/19
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а доводи позивача про неправомірне застосування податковим органом передбачених статтею 120-1 ПК України штрафних санкцій, - не спростовують висновків Акту перевірки від 05 серпня 2019 року № 2204/08-01-49-06/32025623 у цій справі.
Отже враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що доводи позивача не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0101054906 від 23 серпня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Із системного аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень з дотриманням процедури, визначеної Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 код ЄДРПОУ 32025623) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 березня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов