Справа № 683/1812/19
2/683/171/2020
25 лютого 2020 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області:
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Свідерської К.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Сторожук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення,
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє її законний представник - ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про виселення без надання іншого житлового приміщення - з квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона є власником, зазначеної квартири згідно договору купівлі-продажу від 02.07.1996р. та її місце проживання зареєстроване за вказаною вище адресою. Також у квартирі зареєстроване місце проживання ще чотирьох осіб. З 2005 року позивач виїхала до Німеччини, а у квартирі залишились проживати відповідачі. Позивач час від часу приїжджала в Україну, щоб навідати ОСОБА_4 із дітьми і подивитись на стан квартири. Однак відповідач перешкоджала позивачу проникнути до квартиру, та, як стало відомо згодом, відповідач жодним чином в утриманні квартири, її ремонту, оплаті комунальних послуг участі не приймає, чим завдає значних матеріальних збитків для позивача. Позивач перебуває в основному за кордоном та має намір в подальшому перебувати за кордоном, а заборговані кошти розмір яких становлять: ЖЕК - 12 763,57 грн., КП ВКГ «Водоканал» - 30 036,13 грн., КП ЕКГ «Тепловик» - 86 475,69 грн. та подальші комунальні платежі, які зараховуються на ім'я позивача в результаті життєдіяльності ОСОБА_4 з її сім'єю в квартирі позивача можуть суттєво вплинути на черговий виїзд за кордон, а також позивача було внесено до реєстру боржників. Таким чином відповідач перешкоджає позивачу вільно розпоряджатися належній їй на праві приватної власності квартирою та в добровільному порядку виселятись не збирається.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, з вищенаведених підстав.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітня ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_4 в дане судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили і від них не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.
У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 самостійно та діючи в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , заперечила проти задоволення позову та надала письмовий відзив на позов у якому зазначила, що доказів того, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні квартирою не надано. Не має вини відповідачів у тому, що позивач розшукується виконавчою службою за борги за заборгованість по сплаті комунальних послуг, оскільки вона, як одинока матір щомісячно сплачує за комунальні послуги по 20 % щомісячного доходу. Натомість решту комунальних послуг повинна сплачувати позивач, як власник квартири. Відповідачі не порушують ст.116 ЖК УРСР, а тому позов подано з надуманих підстав.
Представник третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради не заперечила проти задоволення позову.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується даними договору купівлі-продажу від 02.07.1996 року (дублікат), посвідченого державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори 02 липня 1996 року за реєстровим №2129 (а.с.7).
Місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: кв. АДРЕСА_1 , однак остання не проживає за вказаною адресою, що підтверджується поясненнями представника позивача, даними довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку/ осіб відділу з питань реєстрації місця проживання виконкому Старокостянтинівської міськради №834 від 25.06.2018р. (а.с.12) та визнається відповідачем ОСОБА_4 , яка діє самостійно та діючи в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що у вищевказаній квартирі проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 і місце проживання ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою: кв. АДРЕСА_1 з 07.10.2009р. та 11.07.2008р., відповідно, а місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 з 27.03.1992 р., що підтверджується поясненнями представника позивача, даними довідок відділу з питань реєстрації місця проживання виконкому Старокостянтинівської міськради №959/03-27/2019 від 15.07.2019р. (а.с.26), №958/03-27/2019 від 15.07.2019р. (а.с.27), №957/03-27/2019 від 15.07.2019р. (а.с.25) та визнається відповідачем ОСОБА_4 , яка діє самостійно та діючи в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 157 ЖК УРСР передбачено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
А статтею 116 ЖК УРСР визначено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та згідно з ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Однак представником позивача в судовому засіданні не доведено, а судом не встановлено правових підстав визначених ст.ст.157 та 116 ЖК УРСР для виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення - з квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
А ст.3 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» визначено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Таким чином, це доводить те, що питання виселення неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері та брата з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла, не можливе в силу вищевикладених обставин і до задоволення не може підлягати, а доводи представника позивача про наявність у позивача заборгованості з оплати комунальних послуг не є правовими підставами для виселення відповідачів з вищевказаної квартири без надання іншого житла.
За вищевказаних обставин, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітньої ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про виселення без надання іншого житлового приміщення - з квартири АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянинівський районний суд.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне рішення складено 02 березня 2020 року.
Суддя