03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 185/8388/18
провадження № 22-ц/824/1108/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач)
суддів - Шкоріної О.І. , Махлай Л.Д.
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів позики, -
14 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_4 через канцелярію апеляційного суду подала клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року клопотання представника відповідача задоволено частково.
Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:
- Чи виконано підписи у договорі позики від 03 липня 2012 року в графі «Позичальник» самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
- Чи виконано підписи у договорі позики від 17 грудня 2012 року в графі «Позичальник» самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
13 лютого 2020 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, в якому останній просить роз'яснити резолютивну частину ухвали, а саме:
Чи охоплює поняття «підпис», в тому числі рукописний запис прізвища, ім'я та по-батькові, виконаний від імені ОСОБА_3 в договорі позики від 17 грудня 2012 року та договорі позики від 03 липня 2012 року та чи підлягає експертному дослідженню рукописний запис прізвища, ім'я та по-батькові, виконаний від імені ОСОБА_3 .?
Клопотання обґрунтовує тим, що підписання договорів позики від 17 грудня 2012 року та 03 липня 2012 року здійснено не лише вчиненням самого підпису ОСОБА_3 , а й рукописним записом його прізвища, ім'я та по-батькові. Окрім того, при відібранні експериментальних зразків у ОСОБА_3 брались саме підпис та рукописний запис його прізвища, імені та по-батькові.
На запит Київського апеляційного суду надійшла дана цивільна справа, яка була отримана суддею Кравець В.А. 28 лютого 2020 року.
Згідно вимог статті 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Таким чином, виходячи з положень статті 271 ЦПК України, колегія суддів не вбачає необхідності викликати учасників справи в судове засідання, а тому вирішено проводити розгляд справи за відсутності сторін по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про роз'яснення ухвали підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що судове рішення повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані.
Таким чином, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
У відповідності до чинного законодавства, якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:
- Чи виконано підписи у договорі позики від 03 липня 2012 року в графі «Позичальник» самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
- Чи виконано підписи у договорі позики від 17 грудня 2012 року в графі «Позичальник» самим ОСОБА_3 чи іншою особою?
Як убачається з наявних у матеріалах справи договорів позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року в графі «Позичальник» здійснено рукописний запис прізвища, ім'я та по-батькові, а також підпис від імені ОСОБА_3 .
Під час судового засідання, яке відбулось 11 лютого 2020 року, колегією суддів відбирались експериментальні зразки підписів та рукописних записів прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 на окремих чистих аркушах та на бланках договорів позики, що оспорюються відповідачем, таким чином, як це здійснено в договорах позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року.
Окрім того, стороною відповідача для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи надано на вимогу суду вільні зразки підписів та рукописних записів прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 .
Таким чином, зважаючи на те, що в договорах позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року в графі «Позичальник» вчинено підпис у вигляді рукописного запису прізвища, ім'я та по-батькові та власне підпису від імені ОСОБА_3 , апеляційним судом відібрано експериментальні та вільні зразки як рукописного запису прізвища, ім'я та по-батькові, так і власноручного підпису ОСОБА_3 .
Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність роз'яснити резолютивну частину ухвали Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року про призначення судової почеркознавчої експертизи та конкретизувати, що зазначене в ухвалі поняття «підписи» охоплює як рукописні записи прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 , так і власноручний підпис останнього.
Отже, експертному дослідженню підлягає, в тому числі, і рукописні записи прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Серед основних засад судочинства в Україні, крім іншого, є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
Згідно статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає за необхідне роз'яснити ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, зазначивши, що експертному дослідженню підлягають підпис та рукописні записи прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 , що вчинені у договорах позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року.
Виходячи з наведеного та керуючись статтею 271 ЦПК України, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року - задовольнити.
Роз'яснити ухвалу Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року, зазначивши, що експертному дослідженню підлягають як підпис, так і рукописні записи прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_3 , що вчинені у договорах позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.І. Шкоріна
Л.Д. Махлай