Справа № 367/8756/19 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1307/20 Доповідач ОСОБА_2
26 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 в режимі відеоконференції під час трансляції з Державної установи «Бучанська виправна колонія (№85)»,
секретаря судових засідань - ОСОБА_7 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за апеляційною скаргою заступника прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2020 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Середина-Буда, Сумської області, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , відбуває покарання у Бучанській виправній колонії №85 за вироком Апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2016 року,
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся засуджений ОСОБА_6 з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, призначеного йому вироком Апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2016 року за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.1 ст.70 КК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2020 року клопотання задоволено, звільнено ОСОБА_6 умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2016 року, з не відбутою частиною покарання 07 місяців 02 дні. Своє рішення суд першої інстанції мотивував наявністю правових підстав, передбачених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 , оскільки він відбув 2/3 частини строку покарання та довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2020 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що висновки суду про виправлення засудженого ОСОБА_6 , не ґрунтуються на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання. Так, судом першої інстанції не було враховано, що засуджений ОСОБА_6 прибув до Бучанської ВК №85 08.07.2016, однак систематично залучатися до оплачуваної суспільно-корисної праці почав лише з вересня 2018 року. Окрім того, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких умисних злочинів у період непогашеної судимості за попередніми вироками, що свідчить про злочинну спрямованість засудженого та не бажання стати на шлях виправлення. На переконання апелянта, епізодичність залучення засудженого до праці, а не упродовж усього строку відбування покарання, вчинення нових умисних тяжких злочинів у період непогашеної судимості, у своїй сукупності не може свідчити про доведеність засудженим свого виправлення та можливість його умовно-дострокового звільнення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, та просив задовольнити її, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим передбаченого частиною третьою цієї статті відповідної частини строку покарання, при цьому якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджено вироком Апеляційного суду Сумської області від 05.05.2016 за ч. 2 ст. 289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення у строк покарання з 26.12.2015 р. по 05.05.2016 р.
05 листопада 2019 року ОСОБА_6 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Суд першої інстанції при розгляді клопотання засудженого, всупереч твердженням апелянта, ретельно та належним чином перевірив клопотання ОСОБА_6 щодо наявності підстав, передбачених ст. 81 КК України для його умовно-дострокового звільнення. Так, судом першої інстанції під час судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухана думка засудженого, прокурора та представника Бучанської виправної колонії №85 та прийнято обґрунтоване рішення про можливість задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 . При цьому, було враховано, що засуджений станом на час розгляду справи відбув 2/3 частини строку покарання, тобто необхідний для умовно-дострокового звільнення строк, передбачений ч.3 ст.81 КК України, за період відбування покарання ОСОБА_6 характеризується позитивно, працевлаштований в ДУ «Бучанська ВК №85», режим відбування покарання не порушував, стягнень не має, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має 2 заохочення, заходи виховного та профілактичного характеру відвідує, завжди робить належні для себе висновки, що свідчить про його виправлення.
Що стосується доводів прокурора про те, що суд не взяв до уваги особу засудженого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких умисних злочинів у період непогашеної судимості за попередніми вироками, що свідчить про його злочинну спрямованість та не бажання стати на шлях виправлення, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки кількість судимостей та тяжкість вчинених злочинів самі по собі не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення.
Також, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора, щодо неналежного врахування судом першої інстанції даних про поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання засудженого, оскільки суд першої інстанції належним чином врахував всі дані, в тому числі і ті на які посилається прокурор в своїй апеляційній скарзі та обґрунтовано прийняв рішення про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_6 від подальшого відбування покарання, відповідно до ст. 81 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановленасудом ухвала щодо ОСОБА_6 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2020 року щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 ,залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _________________ _________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4