1[1]
Іменем України
26 лютого 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12019100080002477 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, раніше не судимого, студента 2-го курсу ДПТНЗ «Київського вищого професійного училища машинобудування та комп'ютерно-інтегрованих технологій», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його законного представника - ОСОБА_9 ,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року суд звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею на поруки педагогічному колективу «Київського ВПУ машинобудування та комп'ютерно-інтегрованих технологій» за умови, що ОСОБА_6 протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Цією ж ухвалою закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно з ухвалою суду, 03.04.2019 близько 18 год. 50 хв., неповнолітній ОСОБА_10 , знаходячись на стадіоні, який розташований на території Київського Ліцею «Еко», проводив особисте дозвілля разом зі своїми товаришами, де грав у спортивну гру в футбол. Цього ж дня, в ході розважальної гри та проведеного дозвілля, приблизно о 18 год. 55 хв. до неповнолітнього ОСОБА_10 , підбігла його подруга ОСОБА_11 та просила захистити її від посягань хлопця на ім'я ОСОБА_12 , який намагається її образити та вдарити м'ячем. Після чого, неповнолітній ОСОБА_10 , підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 , та зробив останньому зауваження щодо некоректної поведінки відносно ОСОБА_11 . Проте в ході виниклої розмови, неповнолітній ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою заподіяння неповнолітньому ОСОБА_10 , тілесних ушкоджень, несподівано для неповнолітнього ОСОБА_10 , наніс один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме в ділянку нижньої щелепи останнього, який не втримавши рівновагу, присів долілиць. Проте неповнолітній ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, наніс ще два удари правою ногою, на якій був одягнутий спортивний кросівок, в область голови та обличчя неповнолітнього ОСОБА_10 , в результаті чого заподіяв неповнолітньому ОСОБА_10 синці, садна лобно-тім'яної ділянки зліва, верхньої губи справа, шиї справа, в проекції нижньої щелепи зліва, скол коронки 2 зуба верхньої щелепи, які відносяться до тілесного ушкодження легкого ступеню тяжкості.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник прокурора міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2019 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, заступник прокурора міста Києва, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікації діяння, вчиненого неповнолітньою особою, посилається на те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням норм кримінального процесуального закону.
Зокрема, як зазначає апелянт, відповідно до ст. 22 КК України, ОСОБА_6 не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 125 КК України, оскільки на момент вчинення вказаного суспільно небезпечного діяння, він не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за інкриміновані йому дії.
З огляду на вищевикладене, як вважає апелянт, ОСОБА_6 не може бути звільненим від кримінальної відповідальності, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності застосовується лише до суб'єктів злочину.
Водночас, апелянт звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 498 КПК України, ОСОБА_6 набув процесуальний статус особи, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 125 КК України, а тому, встановивши факт притягнення неповнолітнього ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності та звільняючи від неї, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, заступник прокурора міста Києва зазначає про те, що застосувавши закон, який не підлягає застосуванню, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, є підставою для скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2019.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва та просив її задовольнити; пояснення обвинуваченого, його захисника та законного представника, які, кожен окремо, не заперечували проти задоволення апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва; провівши судові дебати; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню лише частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі заступника прокурора м. Києва, станом на момент вчинення дій, відповідальність за які передбачена ст. 125 КК України, ОСОБА_6 не досяг віку, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність, оскільки на той час йому не виповнилося шістнадцяти років.
У зв'язку з цим, відповідно до положень ч. 1 ст. 18 КК України, ОСОБА_6 не міг бути суб'єктом інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 цього Кодексу.
З огляду на вказані обставини, відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 498, 499 КПК України, за результатами досудового розслідування щодо неповнолітньої особи, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, прокурор, за відсутності підстав для закриття кримінального провадження, повинен був надіслати до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, не обвинувальний акт, а затверджене складене слідчим або самостійно складене клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.
Відповідно, судовий розгляд у такому випадку повинен завершуватись постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва про наявність достатніх підстав для скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки, оскільки судом першої інстанції було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення норм кримінального процесуального закону.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, з огляду на таке.
По-перше, в апеляційній скарзі заступника прокурора міста Києва не наведено ґрунтовних підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції після скасування оскаржуваної ухвали суду, виходячи з того, що ОСОБА_6 не суб'єктом злочину.
По-друге, як прямо передбачено ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу суду щодо ОСОБА_6 , колегія суддів встановила, що кримінальне провадження № 12019100080002477 від 04 квітня 2019 року за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, оскільки відсутній суб'єкт злочину через те, що до вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину, йому не виповнилося шістнадцяти років, тобто він не досяг віку, з якогонастає кримінальна відповідальність.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним прийняти рішення, яким ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року щодо ОСОБА_6 - скасувати, а кримінальне провадження щодо нього -закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 407, 409, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року, відповідно до якої суд звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України у зв'язку з передачею його на поруки, із закриттям щодо нього кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України.
Кримінальне провадження № 12019100080002477 від 04 квітня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 1796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 90 коп. прийняти на рахунок держави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-кп/824/312/2020
Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_13
Доповідач - суддя ОСОБА_1