Справа № 755/18964/19 Головуючий у 1 інстанції Метелешко О.В.
Провадження № 33/824/900/2020 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
27 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -
Згідно постанови, 16 листопада 2019 року о 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по проспекту Г.Ватутіна, 16, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю «BMW 318і» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій самій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху України.
Крім того, 16 листопада 2019 року о 09 год. 20 хв. у м. Києві ОСОБА_1 по проспекту Г.Ватутіна, 16 керував автомобілем «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; зіниці очей звужені, які не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даною постановою в частині визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в частині ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає незаконною, оскільки суд в порушення вимог законодавства провів розгляд у його відсутності. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що визнає обставини вчинення ДТП, однак у наявності його вини за ст. 130 КУпАП категорично не визнає та зазначає, що наркотики ніколи не вживав, а описаний в протоколі його фізичний стан пояснюється різким погіршенням самопочуття за рахунок підвищення тиску. Окрім того, вказує, що має сумніви у неупередженості свідка ОСОБА_2 , адже дана особа є іншим учасником ДТП. Вважає, що пояснення свідків, які викладені на заздалегідь оформленому бланку, що також є сумнівним доказом. На його думку, про відсутність його вини за ст. 130 КУпАП свідчить той факт, що після оформлення на нього протоколу, працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом. Разом з тим, після вказаних подій та порадившись зі своїм адвокатом він ( ОСОБА_1 ) до спливу 2-х годин після вказаних подій, самостійно поїхав до медичного закладу для проходження відповідного огляду. За результатами висновку в стані сп'яніння не перебував.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 - особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 .
Матеріали справи хоча і містять повідомлення про вручення поштового відправлення, що свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату судового засідання, однак суд не прийняв до уваги заяву про відкладення розгляду справи. Розглянувши справу за даних обставин, суддя місцевого суду допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_1 .
Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду.
Так, право ОСОБА_1 - особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду і скористалась правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Такий висновок підтверджується оціненими в сукупності місцевим судом доказами щодо всіх обставин справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 361089, ДПР18 № 361088; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями свідків; письмовими поясненнями учасників ДТП та відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора).
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення місцевий суд, дотримуючись вимог статті 33 КУпАП, врахував характер вчиненим ним правопорушень, обставини його вчинення, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, та з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП, відповідно якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, правомірно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 130 КУпАП.
Вважаю, що накладене місцевим судом адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Отже, місцевий суд відповідно до ст. 280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають при розгляді даної справи щодо ОСОБА_1 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,Поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Згідно п. 6, п. 7 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 6, п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.Уразі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які складали протоколи про адміністративне правопорушення та поліцейський ОСОБА_6 , який відбирав пояснення у свідків.
Допитаний під час апеляційного перегляду справи свідок ОСОБА_2 пояснив, його запросили працівники поліції бути в якості свідка під час відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Поведінка ОСОБА_1 була бурхлива і не відповідала обстановці, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 в його присутності та іншого свідка відмовився.
Працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи пояснили, що 16.11.2019 року в присутності двох свідків запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки останній мав всі відповідні ознаки, однак ОСОБА_1 відмовився.
Посилання апелянта, що ОСОБА_2 не може бути свідком є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.6 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не можуть бути залучені як свідки поліцейські. Вказаний свідок не є поліцейським, надавав пояснення в суді апеляційної інстанції під присягою, сумніви щодо його неупередженості відсутні.
Доводи апелянта, що його не відсторонили від керування є слушними, однак не скасовують висновків про наявність вини в діях ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Доводи апелянта про те, що через деякий час ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я ТОВ «Медаком» для проходження огляду на стан сп'яніння і за результатами зазначеного огляду, ознак сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вказаний заклад не входить до закладів охорони здоров'я, яким дозволено проводити відповідний огляд, окрім того з урахуванням вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за складеним протоколом у ОСОБА_1 настає не за керування автомобілем у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Факт відмови від проходження огляду не заперечувався ОСОБА_1 .
До пояснень ОСОБА_1 апеляційний суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються іншими доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта, викладені у скарзі, , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують правильність встановлених обставин у справі.
Постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов