Справа №753/15700/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/2809/2020
28 лютого 2020 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Коцюрби О.П., Нежури В.А., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 2008 року.
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини, тому позивачка бажає отримувати аліменти офіційно в примусовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку ( доходу ), щомісячно, починаючи з 07 серпня 2019 року, й до повноліття дитини, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 грн.
На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевий суд зазначив, що з урахуванням принципу співмірності, можливостей платника аліментів, достатніх потреб дитини, дійсної участі батька у її утриманні, стягненню підлягають аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку ( доходу ), щомісячно, й до повноліття дитини, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також зазначено, що оскільки позивачем до складу розрахунку по аліментам включені вимоги, які є додатковими витратами на дитину, й позивач з вимогою про стягнення додаткових витрат в межах цього позову не зверталась, останні не можуть підлягати задоволенню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року скасувати в частині визначеного розміру аліментів та ухвалити в цій частині нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 2008 року ( а.с. 4 ).
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні ( а.с. 5 ).
Разом з тим, як зазначає позивач, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання та виховання дитини, у зв'язку з чим 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом, де просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття ( а.с. 1-3, 15-17 ).
На обґрунтування заявленого розміру аліментів зазначила, що сама сплачує комунальні послуги за квартиру, в якій вона разом з донькою проживають, дитина відвідує розвиваючі заняття, гуртки ( там же ).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково ( а.с. 42-45 ).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від його заробітку ( доходу ), щомісячно, починаючи з 07 серпня 2019 року, й до повноліття дитини, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 грн. ( там же ).
При цьому, на переконання апеляційного суду, місцевий суд, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, вірно визначив їх у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку ( доходу ), щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, з точки зору апеляційного суду, місцевим судом при визначенні аліментів в розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття в повній мірі враховано положення ст. 182 СК України.
Окрім цього, стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Крім іншого, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що стягнення аліментів, зокрема, на розвиваючі заняття, гуртки для дитини відносяться до додаткових витрат та позивачка, відповідно до положень ст. 185 СК України, не позбавлена можливості звернутися з відповідними вимогами до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 80, 180, 182 СК України, з точки зору апеляційного суду та в силу викладеного, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді скарги.
Інші обставини, зазначені апелянтом, зокрема, про те, що у відповідача немає інших дітей, у нього нікого не перебуває на утриманні, вона сама сплачує комунальні послуги за квартиру, відповідач не сплачує аліменти, на переконання апеляційного суду та у силу викладеного, не є правовою підставою для задоволення апеляційних вимог.
Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: О.П. Коцюрба
В.А. Нежура