24 лютого 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2020 року,
Цією ухвалою скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань повернута заявнику.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на те, що адвокат ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність Державного бюро розслідувань, яке, відповідно до Наказу директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 11 листопада 2019 року № 310, розташоване за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 26 (7 поверх), що за адміністративно-територіальним поділом віднесена до Печерського району м. Києва, а тому і не відноситься до компетенції Шевченківського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги у Шевченківському районному суді м. Києва.
Обґрунтовуючи такі вимоги скарги адвокат ОСОБА_5 вказує, що за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 26, знаходиться Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві, а слідчі відділи Центрального апарату Державного бюро розслідувань знаходяться за адресою: м. Київ, С.Петлюри, 15, у зв'язку з чим слідчий суддя, мотивуючи своє рішення лише посиланням на Наказ директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 11 листопада 2019 року № 310 в цій частині припустився помилки, що призвело до передчасного прийняття рішення про повернення скарги заявнику.
Одночасно, в поданій апеляційній скарзі звертається увага, що ухвала слідчого судді постановлена без виклику сторін в судове засідання і копія оскаржуваного рішення була отримана рекомендованим листом № 0305714856184 - 03 лютого 2020 року, а тому строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Учасники судового провадження, які належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явились, неявка яких не перешкоджає розгляду провадження.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши додатки до неї, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, на чому наголошується в ч. 3 ст. 395 КПК України.
З матеріалів провадження за скаргою видно, що оспорювана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва постановлена 11 січня 2020 року у порядку ст. 304 КПК України без виклику осіб, копія якої направлена ОСОБА_5 , згідно супровідного листа, - 23 січня 2020 року, і отримана останнім, відповідно до рекомендованого листа № 0305714856184 - 03 лютого 2020 року, а оскаржена - 10 лютого 2020 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішенню не підлягає, оскільки апеляційна скарга подана у строки, передбачені ч. 2 ст. 395 КПК України, з урахуванням положень ч. 3 вказаного процесуального закону.
Як указують приписи п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, крім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Як видно з матеріалів провадження за скаргою, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 від 21 грудня 2019 року.
Рішення про повернення скарги слідчий суддя мотивував тим, що адвокат ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність Державного бюро розслідувань, яке, відповідно до Наказу директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 11 листопада 2019 року № 310, розташоване за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 26 (7 поверх), що за адміністративно-територіальним поділом віднесена до Печерського району м. Києва, а тому і не відноситься до компетенції Шевченківського районного суду м. Києва.
Проте, з таким висновком слідчого судді колегія суддів не може погодитися, з огляду на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України задекларовано, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КПК України, органом досудового розслідування є:
1) слідчі підрозділи:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів державного бюро розслідувань;
ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, органом досудового розслідування є конкретний слідчий підрозділ, визначений у ч. 1 ст. 38 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”, систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділі, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.
Частина 5 вказаної статті визначає, що територіальні управління Державного бюро розслідувань є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020 затверджено структуру Державного бюро розслідувань: центральний апарат, сім територіальних управлінь, Інститут підготовки кадрів Державного бюро розслідувань та Науково-дослідний інститут судових експертиз Державного бюро розслідувань.
Територіальні управління, які визначені Законом України “Про Державне бюро розслідувань”, розташовані у містах: Львів, Хмельницький, Миколаїв, Мелітополь, Полтава, Краматорськ та Київ.
До наявної інформації на офіційному сайті Державного бюро розслідувань, фактичне місце знаходження Центрального апарату Державного бюро розслідувань: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що територіально відноситься до юрисдикції Шевченківського району м. Києва.
Слідчий суддя, повертаючи скаргу адвоката ОСОБА_5 , мотивував своє рішення лише посиланням на наказ директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 за № 310 від 11 листопада 2019 року, разом з тим слід зауважити, що судовий контроль у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а тому, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2020 року про повернення скарги адвокату ОСОБА_5 , як такої, що не підлягає розгляду в цьому суді, - підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду скарги у суді першої інстанції.
За викладеним, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 січня 2020 року, якою скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань повернута заявнику - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3