Справа № 766/3064/19
н/п 2/766/2074/20
02 березня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Тихоша Л.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товарна біржа «Ізумруд», про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 20.08.1997 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 на Товарній біржі «Ізумруд» був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . 18.09.1997 року зазначений договір був зареєстрований в Херсонському ДБТІ за реєстраційним номером № 1184. Сторонами виконанні всі умови договору в повному обсязі, проведений розрахунок. На момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу нотаріальному посвідченню він не підлягав, про що і було зазначено у договорі. На теперішній час вона бажає приватизувати земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний вище будинок, але в процесі приватизації їй потрібен Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказаний витяг вона не може отримати так, як договір купівлі-продажу є недійсним оскільки нотаріально не посвідчений. Просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 20.08.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на вказаний будинок.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2019 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦКУРСР (в редакції 1963 р.), яка діяла на день виникнення правовідносин), договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів.
Частиною 1 ст. 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) визначено, що право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі.
Відповідно до положень ст. 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом установлено, що 20.08.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Товарній біржі «Ізумруд» був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно до якого позивач сплатив відповідачу вартість житлового будинку відповідно до договору у розмірі 9 541 грн. У свою чергу відповідачем були передані правові документи на будинок.
Згідно до п. 10 договору купівлі-продажу в подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. Право власності на житловий будинок зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 18.09.1997 року, реєстраційний номер № 1184.
Після придбання житлового будинку позивач зареєструвалась та поселилась в ньому.
З моменту укладення договору ОСОБА_1 повністю прийняла спірний будинок у власність, несе усі необхідні витрати по його утриманню та проводить необхідні поточні ремонти. Однак, на теперішній час позивач не має можливості реалізувати своє право як власника, а саме здійснити реєстрацію права власності на вказаний будинок та земельну ділянку, розташовану під ним, оскільки договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений.
Згідно до статті 47 ЦК України (в чинній редакції 1963року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.
Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Право укладати договори купівлі продажу і реєструвати їх на товарній біржі, передбачено ст.15 Закону України «Про товарну біржу» № 1956-ХП від 10.12.1991року.
Однак, реєстрація договору на товарній біржі не може замінити його нотаріального посвідчення, проте нотаріально посвідчити угоду сторони не можуть, оскільки біржовий договір вже зареєстрований в органах технічної інвентаризації.
Враховуючи, що 20.08.1997 року при укладенні договору купівлі продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що ними визнається і не заперечується, а після укладення договору, житловий будинок був переданий покупцю ОСОБА_1 , яким іона користується до теперішнього часу, однак укладення договору, посвідченого біржою не є належним документом, що підтверджує право власності покупця на нерухоме майно, а тому суд приходить до висновку, що порушене права позивача підлягає поновленню, шляхом визнання укладеного договору дійсним.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України про визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Щодо позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право власності позивача не оспорюється, правовстановлюючий документ на житловий будинок не втрачений.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 47, 128, 153, 224, 227 ЦК України (в редакції 1963року, чинного на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про товарну біржу», керуючись ст.ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати дійсним, укладений 20.08.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на Товарній біржі «Ізумруд» договір купівлі продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
В решті позову відмовити.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя В.В.Прохоренко