03.03.2020 Справа №607/3215/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,
у присутності:
представника позивача Вербіцької М.В.,
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капрала поліції Гречки Артура Борисовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 501709 від 08 лютого 2020 року, винесеної поліцейським роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капралом поліції Гречкою Артуром Борисовичем.
Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
В постанові зазначено, що 07 лютого 2020 року близько 23 год. 41 хв. по вул. Лесі Українки у м. Тернополі ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Сузукі гранд вітара» та здійснив рух на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР України.
Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки: 1) під час зупинки із правопорушенням він не погодився, проте протокол про адміністративне правопорушення складено не було, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП України; 2) на підтвердження його вини відсутні докази, а долучені до постанови копії відеозаписів його вини не доводять, оскільки на них лише самі працівники поліції стверджують про нібито вчинення ним правопорушення, хоч насправді жодного доказу немає; 3) з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, його було ознайомлено вже фактично після розгляду справи.
Ухвалою судді від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України, з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 02 березня 2020 року о 16 годині 45 хвилин.
02 березня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, зміст якого зводиться до того, що законом не вимагається складення протоколу у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з викладених у позовній заяві мотивів. Вказала, що жодними доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не підтверджена, норма ч. 5 ст. 258 КУпАП про можливість нескладення протоколу щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не є чіткою та однозначною, а також при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог щодо своєчасного роз'яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. З цих підстав просила позов задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Кондрат Л.Р. у судовому засіданні підтримала відзив на позов. Крім цього вказала, що відеозапис з автореєстратора, на якому був зафіксований факт проїзду позивачем на червоне світло, з технічних причин зберегти на цифровий носій не виявилось можливим. Відтак, у відповідача відсутні докази, на яких зафіксований факт порушення.
Відповідач поліцейський роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капрал поліції Гречка А.Б. у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 КАС України не є перешкодою розгляду справи в його відсутності.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 501709 від 08 лютого 2020 року, винесеної поліцейським роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капралом поліції Гречкою Артуром Борисовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Як убачається з зазначеної постанови, 07 лютого 2020 року близько 23 год. 41 хв. по вул. Лесі Українки в м. Тернополі ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Сузукі гранд вітара» та здійснив рух на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР України.
В постанові зазначено, що до неї додається відео ВО-00077, ВО-00033.
Зазначені відеозаписи переглянуті в судовому засіданні, проте факту вчинення порушення, зокрема проїзду позивача автомобілем на червоний сигнал світлофора, на них не зафіксовано. Вказані відеоматеріали записані з нагрудних камер поліцейських вже після зупинки автомобіля на їх вимогу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задовольнити позов з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення водієм транспортного засобу правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника та ряд інших порушень.
Відповідно до п. п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердила його представник у судовому засіданні, проїзду на червоне світло він не допускав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначалося, в оскаржуваній постанові вказано, що до неї додаються відео ВО-00077, ВО-00033.
З переглянутих у судовому засіданні зазначених відеозаписів установлено, що ними момент порушення, якщо такий мав місце, не зафіксовано.
Відеозапису з автореєстратора чи будь-яких інших доказів, на яких зафіксований факт порушення, чи які б безпосередньо доводили вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.
Судом не можуть бути враховані такі причини їх неподання як наприклад технічна неможливість збереження на цифровий носій.
Жодних прямих доказів, які б підтверджували факт проїзду позивача автомобілем на червоний сигнал світлофора, не здобуто.
Разом із тим, суд вважає обгрунтованими доводи представника відповідача про те, що законом не вимагається складення протоколу у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і не погоджується з доводами позивача та його представника про необхідність складення протоколу, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Також, із наявних у справі відеозаписів установлено, що права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснювались 08 лютого 2020 року о 01 годині 23 хвилини.
З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено 08 лютого 2020 року о 01 годині 25 хвилин.
Тому суд погоджується з доводами позивача та його представника щодо несвоєчасного роз'яснення ОСОБА_1 його прав як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки часом вчинення правопорушення зазначено 07 лютого 2020 р. близько 23 год. 41 хв., після чого його було зупинено, а завершився розгляд справи 08 лютого 2020 року о 01 годині 25 хвилин складенням оскаржуваної постанови.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який ніяких доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав, а позивач наявність порушення ПДР в його діях заперечує, жодних доказів на підтвердження його вини у правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, судом не здобуто, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 501709 від 08 лютого 2020 року неправомірною.
Відповідно до ст. 279 КУпАП, яка регламентує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом установлено, що оскаржувану постанову не обгрунтовано належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, копії долучених до неї відеозаписів його вини у здійсненні руху транспортним засобам на червоний сигнал світлофора не доводять, а також порушено порядок розгляду справи, оскільки права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснено вже перед самим складенням постанови, якою закінчився розгляд справи.
За вказаних обставин суд вважає, що вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не виконані.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.
З цих підстав позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капрала поліції Гречки Артура Борисовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 501709 від 08 лютого 2020 року, винесену поліцейським роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капралом поліції Гречкою Артуром Борисовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне рішення суду складено 03 березня 2020 року.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Поліцейський роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області капрал поліції Гречка Артур Борисович, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24.
Управління патрульної поліції в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24.
Головуючий суддяН. М. Сташків