02.03.2020 Справа №607/427/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,
у присутності:
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Науменка А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тернополі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Науменка А.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Фарм» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Приватбанк) подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Фарм» (далі - ТОВ «Рута-Фарм») про стягнення заборгованості за кредитним договором № КЖ-78 Д у розмірі 494180,70 доларів США. Обгрунтовує позов тим, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умов укладеного між нею та Приватбанком 11 серпня 2006 року зазначеного кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 22 листопада 2019 року у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в зазначеному розмірі. Проте, ні вона, ні відповідач ТОВ «Рута-Фарм», який є поручителем за договором поруки, укладеним між ним та Приватбанком на забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, заборгованості не сплатили, вимоги банку про її погашення ігнорують.
Ухвалою від 03 лютого 2020 року судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02 березня 2020 року на 15 годину.
Представник позивача Аннюк В.В. у підготовче судове засідання не з'явився, подав клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції, у якому просив у разі неможливості проведення відеоконференції розглядати справу без його участі.
Ухвалою від 02 березня 2020 року в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки воно подано з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 ЦПК України.
Представник відповідача ТОВ «Рута-Фарм» у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про дату, час та місце підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, яка отримана ним завчасно до судового засідання, 10 лютого 2020р.
За вказаних обставин, оскільки підстави відкладення підготовчого судового засідання відповідно до вимог ч. 2 ст. 198, ч. 2 ст. 223 ЦПК України відсутні, суд вважає можливим провести підготовче судове засідання у відсутності представника позивача та представника відповідача ТОВ «Рута-Фарм».
В підготовче судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 - адвокатНауменко А.В. подав клопотання про закриття провадження у вказаній цивільній справі, посилаючись на те, що на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 була фізичною особою-підприємцем, кредит отримувався нею на придбання комерційної нерухомості, тому відповідно до вимог ст. 19 ГПК України розгляд цього спору відноситься до компетенції господарського суду.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Науменко А.В. клопотання підтримав із викладених у ньому мотивів та просив задовольнити.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.
Відповіднодо ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, розглядають господарські суди.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 визначено, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
У вказаній постанові Велика Палата зазначила, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 з 01 березня 2006 року по даний час зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Кредитний договір № КЖ-78 Д, стягнення заборгованості за яким є предметом спору в даній справі, укладений між Приватбанком та ОСОБА_1 11 серпня 2006 року.
Відповідно до п.п. 1.1 цього договору банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 595000 доларів США на такі цілі: придбання нежитлової нерухомості у м. Тернополі, яка складається з чотирьох окремих приміщень загальною площею 278,9 кв.м..
Пунктом 1.3 договору передбачене забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором шляхом передання в іпотеку чотирьох нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, а також одне нежитлове приміщення (частина основної будівлі), яке належить ТОВ «Рута-Фарм».
Крім цього, на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором 11 серпня 2006 року між Приватбанком та ТОВ «Рута-Фарм» укладено договір поруки з додатковою угодою до нього.
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованими видами діяльності ОСОБА_1 є: код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
Таким чином, судом установлено, що на підставі кредитного договору № КЖ-78 Д від 11 серпня 2006 року кредит надавався ОСОБА_1 на значну суму - 595000 доларів США, договором було визначено цільове призначення кредиту - придбання чотирьох об'єктів нежитлової нерухомості, забезпечення виконання зобов'язань за кредитом забезпечувалось переданням в іпотеку чотирьох належних ОСОБА_1 нежитлових приміщень та одного нежитлового приміщення, належного ТОВ «Рута-Фарм», на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та основним видом її підприємницької діяльності було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Наведене свідчить про те, що кредитні кошти отримані ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємем на цілі, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
Тобто, виходячи з суб'єктного складу правовідносин, предмета спору та характеру спірних матеріальних правовідносин, суд приходить до переконання, що має місце спір, який виник при укладенні та виконанні правочину у господарській діяльності.
При цьому суд вважає, що сама лише та обставина, що у кредитному договорі не зазначено про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець і договір вона уклала та підписала як «позичальник ОСОБА_1 », тобто без зазначення статусу фізичної особи-підприємця, не спростовує наявності між сторонами господарських відносин.
Таким чином, спір у даній справі виник між банком - юридичною особою, позичальником - фізичною особою, яка є підприємцем, та поручителем - юридичною особою, позивач звертається за захистом своїх прав у відносинах, що виникли з приводу укладення та виконання правочинів у господарській діяльності, і тому цей спір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України повинен розглядатися господарським судом.
Відтак, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не є «судом встановленим законом» для розгляду даної справи, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним закрити провадження у справі та роз'яснити позивачу про можливість звернутися з цими вимогами в порядку господарського судочинства до Господарського суду Тернопільської області.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що при цьому не будуть порушені вимоги закону та будь-чиї охоронювані законом права та інтереси, керуючись ст. ст. 200, 255, 256, 260 - 261, 353 - 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд,
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Фарм» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області (46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14-а).
Ухвала набираєзаконної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяН. М. Сташків