27.01.2020 Справа №607/1187/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003429 від 28.11.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приморськ Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
27 листопада 2019 року о 21 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у парку «Топільче» що у м. Тернополі, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 1 додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами, придбав шляхом привласнення знайденого бойову наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка являється бойовим припасом, без будь-якого дозволу на придбання та носіння боєприпасів,
Він же, у період з 21 години 30 хвилин 27 листопада 2019 року до 00 годин 09 хвилин 28 листопада 2019 року, всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та п. 1 додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами, носив у лівій кишені штанів бойову наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яку таким чином перемістив із парку «Топільче» що у м. Тернополі до НК «Pulse», що за адресою місто Тернопіль, вулиця Братів Гжицьких, ЗА.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
20.01.2020 року між прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Ч.4 вказаної статті також передбачає, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Крім цього, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні судової вибухотехнічної експертизи №3-153/19 від 28.11.2019 року в сумі 1256,08грн., оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.
Також, щодо речових доказів по справі, то осколки наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, слід знищити, а магнітний носій інформації (комп'ютерний диск), який містить запис, визнаний речовим доказом постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 19.12.2019 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд -
Затвердити укладену між прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п.1,2 ч.1, ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на командира військової частини НОМЕР_1 за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави (УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA348999980000031119115019002 код класифікації доходів бюджету: 24060300) процесуальні витрати за проведення судової вибухотехнічної експертизи №3-153/19 від 28.11.2019 року в сумі 1256,08грн.
Речові докази у кримінальному провадженні: осколки наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - знищити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: магнітний носій інформації (комп'ютерний диск), який містить запис, визнаний речовим доказом постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 19.12.2019 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1