28.02.2020 Справа №607/3792/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відповідно до якого просить визнати недостовірною, такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, інформацію про ОСОБА_1 , а саме: «…Увага ОСОБА_3 . Чому добро обертається злом. Позичивши гроші 17 грудня 2018 року певну суму, яку мені мали повернути протягом трьох днів, не повернуті по сьогоднішній день і телефонні дзвінки ігноруються, ОСОБА_4 ставиться безвідповідально до повернення моїх коштів, а тому числі ігнорує і хамить на повідомлення. Ситуація дійшла до серйозного вирішення даної проблеми. Тому, хто постраждав від даної особи пишіть в приват, ми складаємо протокол на подання позову ОСОБА_5 ...», що була поширена громадянином України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 об 13 год. 00 хв в пості в соціальній мережі «Facebook» під акантом (ім'ям) «танюха вакула» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати не пізніше п'яти календарних днів, з моменту набрання рішенням суду законної сили, розповсюджену нею недостовірну інформацію аналогічним способом - шляхом розміщення резолютивної частини цього судового рішення в соціальній мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .facebook.com) під акантом (ім'ям) «танюха ОСОБА_6 » за ІНФОРМАЦІЯ_2 в ІНФОРМАЦІЯ_3 Інтернет. Стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача 80 000 гривень моральної шкоди.
Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову у якій остання просить заборонити ОСОБА_2 в будь-який спосіб поширювати щодо неї наступну інформацію «…Увага ОСОБА_3 . Чому добро обертається злом. Позичивши гроші 17 грудня 2018 року певну суму, яку мені мали повернути протягом трьох днів, не повернуті по сьогоднішній день і телефонні дзвінки ігноруються, ОСОБА_4 ставиться безвідповідально до повернення моїх коштів, а тому числі ігнорує і хамить на повідомлення. Ситуація дійшла до серйозного вирішення даної проблеми. Тому, хто постраждав від даної особи пишіть в приват, ми складаємо протокол на подання позову ОСОБА_5 ...» або іншу негативну інформацію в соціальній мережі «Facebook» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заяву про забезпечення позову обгрунтовує тим, що безперервне поширення інформації про позивача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як наслідок поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду. Також вважає, що на час розгляду справи в суді слід заборонити відповідачу поширювати таку інформацію, адже у випадку її неправдивості для спростування тверджень відповідача, позивач змушена буде відсилати рішення суду всім особам, які таку інформацію переглянули, а встановити всіх осіб неможливо.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд приймає до уваги наступні обставини:
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Вимогами п. 3-4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
В силу вимог ч.10 ст.150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При вирішенні питання про забезпечення позову судом беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.
Приводом для вжиття заходів забезпечення позову є об'єктивна підстава вважати, що не вжиття відповідного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , остання просить забезпечити позов оскільки «…безперервне поширення інформації про позивача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як наслідок поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду...». Також, вважає, що на час розгляду справи в суді слід заборонити відповідачу поширювати таку інформацію, адже у випадку її неправдивості для спростування тверджень відповідача, позивач змушена буде відсилати рішення суду всім особам, які таку інформацію переглянули, а встановити всіх осіб неможливо.
Суд вважає, що позивачем не обґрунтовано у поданій нею заяві, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у випадку незастосування заходу забезпечення позову, який просить заявник. Крім цього, суд зазначає, що даний захід забезпечення позову у вигляді заборони поширювати щодо неї спірну інформацію наведену позивачем, за змістом є тотожним задоволенню заявлених нею позовних вимог. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог ст..34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Стаття 32 Конституції України установлює, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Таким чином, забороняючи відповідачу поширювати спірну інформацію шляхом вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб зазначений заявником, суд уже наперед встановлює, що зазначена спірна інформація є недостовірною.
Крім цього, суду не подано інші відомості, потрібні для забезпечення позову, зокрема належність облікового запису (аканту) у соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де була розміщена спірна інформація, відповідачці ОСОБА_2 , яку вона просить зобов'язати заборонити її поширювати. Також, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що спірна інформація стосується її особисто, а саме ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається із матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову, таку інформацію висвітлено відповідачем про ОСОБА_7 .
З огляду на зазначені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 149-153, 261, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан