28.02.2020 Справа №607/3834/20
28 лютого 2020 року
Справа № 607/3834/20
Провадження № 1кс/607/1796/2020
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника -адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,-
Слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 42019210000000202 від 16 грудня 2019 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019210000000202 від 16 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди головним державним виконавцем Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_6 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи головним державним виконавцем Збаразького районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), службовою особою та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, з метою власного збагачення, використовуючи надані службові повноваження, усупереч інтересам служби, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
В грудні 2019 року (точної дати в ході здійснення досудового розслідування не встановлено) мешканець Збаразького району ОСОБА_8 звернувся до головного державного виконавця Збаразького районного відділу ДВС ГТУЮ в Тернопільській області ОСОБА_6 для з'ясування суми заборгованості по виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів, в якому ОСОБА_8 є боржником, та порядку виключення ОСОБА_8 з Єдиного реєстру боржників та зняття заборони на виїзд за кордон.
В ході розмови із ОСОБА_8 , яка відбулась в приміщенні Збаразького районного відділу ДВС ГТУЮ в Тернопільській області, в ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за прийняття рішення про виключення ОСОБА_8 з Єдиного реєстру боржників та зняття заборони на виїзд за кордон. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що він зможе прийняти рішення про виключення його з Єдиного реєстру боржників та зняття заборони на виїзд за кордон по виконавчому провадженні, в якому ОСОБА_8 є боржником, за умови передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень.
ОСОБА_8 , розцінюючи такі дії ОСОБА_6 як вимагання неправомірної вигоди та розуміючи, що не виконання його злочинних вимог призведе до настання шкідливих наслідків для його прав та законних інтересів, що полягають у не виключенні ОСОБА_8 з Єдиного реєстру боржників та не зняття заборони на виїзд за кордон по виконавчому провадженні, в якому ОСОБА_8 є боржником, змушений був погодитись щодо надання неправомірної вигоди.
Надалі, 27 лютого 2020 року, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання від
ОСОБА_8 неправомірної вигоди, близько 12год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що по вул. Шолом Алейхема, 19 в м. Збараж Тернопільської області, попередньо вимагаючи, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень, за прийняття рішення про видалення ОСОБА_8 з Єдиного реєстру боржників та зняття заборони на виїзд за кордон по виконавчому провадженні, в якому ОСОБА_8 є боржником.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане із вимаганням.
27 лютого 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
27 лютого 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане із вимаганням.
На даний час виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявністю зазначених ризиків.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. На даний час усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, з метою уникнення покарання ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 відомі контактні дані заявника (свідка) у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , показання якого мають суттєве значення у розслідуваному кримінальному провадженні, та він може незаконно впливати на нього з метою дачі ним неправдивих показів.
Також ОСОБА_6 перебуває на посаді головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та перебуваючи на волі може впливати на працівників вказаного державного органу з метою дачі ними неправдивих показань, оскільки вони на даний час у кримінальному провадження ще не допитані, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та не можливості обрання до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Посилаючись на наведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та виконання ним процесуальних рішень, запобігання можливому переховуванню підозрюваного (обвинуваченого) від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, знищенню, переховуванню чи спотворенню документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Крім того, у разі визначення судом розміру застави просив покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
?з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, насамперед із ОСОБА_8 ;
?здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають можливість виїзду за кордон.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з мотивів, у ньому наведених та просили його задовольнити.
Прокурор зазначила, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Крім того, звернув увагу слідчого судді на те, що у даному випадку, вказаний у протоколі затримання від 27.02.2020 року час затримання ОСОБА_6 не відповідає часу фактичного затримання підозрюваного Обшук проведений 27 лютого 2019 року у службовому кабінеті ОСОБА_6 проведений з порушенням вимог Закону, без ухвали слідчого судді, відтак є незаконним. Вважає, що у даному випадку достатньо буде застосувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Крім цього, просив врахувати, що ОСОБА_6 проживає разом зі матір'ю, яка є пенсіонером. Єдиним доходом сім'ї є заробітна плата ОСОБА_6 .
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 16 грудня 2019 року щодо вимагання у нього ОСОБА_6 неправомірної вигоди; показаннями свідка ОСОБА_8 щодо вимагання та одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень; протоколом освідування ОСОБА_6 від 27 лютого 2020 року;протоколом обшуку від 27 лютого 2020 року, проведеного у приміщенні службового кабінету ОСОБА_6 . Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що знаходиться за адресою: вул. Шолом Алейхема, 19 м. Збараж Тернопільська область;
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.
Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3ст. 368 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не є вочевидь необґрунтованою.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилались слідчий, прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризиком того, що ОСОБА_6 може впливати на свідків у даному провадженні є те, що останньому відомі контактні дані заявника (свідка) у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , показання якого мають суттєве значення у розслідувані кримінального провадження, та він може незаконно впливати на нього з метою дачі ним неправдивих показів.
Також ОСОБА_6 перебуває на посаді головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та перебуваючи на волі може впливати на працівників вказаного державного органу з метою дачі ними неправдивих показань, оскільки вони на даний час у кримінальному провадження ще не допитані, а також знищити, сховати чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Вивченням особи ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, працює на посаді головного державного виконавця, має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні у нього перебуває мати непрацездатного віку.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинування не доведено та необгрунтовано доводи щодо недостатності застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, що доведені у судовому засіданні, під час розгляду клопотанн.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 злочину, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, наявність на утримання непрацездатної матері, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ч.4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. З врахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 домашній арешт, шляхом заборони залишати житло цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Приймаючи до уваги обставини, за яких було вчинено злочин, характер та наслідки його вчинення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 іншого менш суворого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, про яке просить сторона захисту, не зможе попередити ризики, встановлені ст. 177 КПК України. Відтак, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У клопотанні захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити.
У клопотанні слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово (за виключенням відвідування медичних закладів за необхідності).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: прибувати за викликом слідчого, прокурора,суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, та із ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 26 квітня 2020 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_6 - негайно доставляється до місця свого проживання та звільняється з-під варти.
Копію ухвали вручити ОСОБА_6 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1