02.03.2020 Справа №607/1182/20
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , приватного підприємця,
-- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. серії АПР18 №544281, 13 грудня 2012 року близько 11 год. малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час навчального процесу в ТЗОШ №14 систематично ображає дітей, а саме виражається нецензурною лайкою, бере без дозволу чужі речі, штовхає та кусає дітей, у зв'язку із чим гр. ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що він належним чином виховує свого сина та виконує обов'язки по його вихованню і догляду, син ОСОБА_2 є гіперактивною дитиною, з ним постійно проводять спілкування батьки і психолог з приводу поведінки та його навчального процесу. Про факт, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме 13 грудня 2019 року, йому не було відомо, а лише знає, що деякі батьки звернулися із колективною заявою відносно поведінки його сина. Зважаючи на викладене, просить адміністративну справу відносно нього закрити.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, частина 1 статті 184 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Як встановлено в судовому засіданні, до матеріалів адміністративної справи як доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП додані: протокол про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. №544281, який складений вже після події 13.12.2019р. та без залучення у даному протоколі свідків події; пояснення ОСОБА_1 від 18.12.2019р., згідно яких він вказав, що він виховує своїх дітей, батьки та вчителі неодноразово повідомляли йому, що його син ОСОБА_3 поводить себе погано, а саме виражається нецензурною лайкою, зриває уроки, штовхає дітей, із сином проводять профілактичні бесіди; пояснення ОСОБА_1 від 22.01.2020р., в яких він вказав, що про події, які були в жовтні і в грудні та стосуються його сина ОСОБА_3 він нічого не знав, а був проінформований від працівників поліції; пояснення ОСОБА_4 від 02.01.2020р., згідно яких вона є матір'ю ОСОБА_3 , нічого не знала про те, що її син у жовтні 2019 року образив ОСОБА_5 , також про те, що на початку грудня покусав ОСОБА_5 , оскільки про цю подію ніхто із батьків не повідомляв; заява ОСОБА_6 від 24.12.2019р. про прийняття мір до малолітнього ОСОБА_7 , який на початку вересня 2019 року виражався нецензурною лексикою та копав її сина, який навчається в одному класі із ОСОБА_8 . Через деякий час знову почав копати, кусати та плювати на її сина, а також у жовтні місяці 2019 року її старшому сину ОСОБА_2 , тримаючи розпиту пляшку, погрожував фізичною розправою; колективна заява від батьків 4Б класу ТЗОШ №14 міста Тернополя, яка адресована директору ТЗОШ №14 та начальнику Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області від 11.12.2019р. про прийняття мір до малолітнього ОСОБА_7 , який систематично під час навчального процесу ображає дітей та вчителів нецензурною лексикою, зриває уроки, бере без дозволу чужі речі, стрибає по партах та стільцях, штовхає і кусає дітей, під час проведення батьківських зборів неодноразово зверталася увага батькам ОСОБА_7 про неналежну поведінку їхнього сина, проте жодних дій для покращення поведінки дитини не було.
Приймаючи до уваги встановленні під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що на підставі вказаних вище матеріалів та за відсутності інших доказів в їх сукупності, які мають бути належними і допустимими, не може ґрунтуватися обвинувачення особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення і це доводити, оскільки у вказаних і долучених до матеріалів справи доказах відсутнє посилання на факт вчинення малолітнім ОСОБА_2 дій, які вказані поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. №544281 саме 13 грудня 2019 року у ТЗОШ №14 та віднесення їх до ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення малолітнім ОСОБА_2 дій, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. №544281, а відтак і підтвердити викладенні у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо невиконання ОСОБА_1 обов'язків по відношенню до малолітньої дитини до матеріалів справи не долучено.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначені обставини суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП із викладеною у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. №544281 фабулою, що не створює в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 33, ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.01.2020р. серії АПР18 №544281 - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський