Справа № 675/1865/19
Провадження № 2/675/141/2020
"03" березня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Кущука А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому зазначає, що з 15 листопада 1997 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого у сторін неповнолітніх дітей немає. Спільне життя не склалося через різницю характерів, відсутність взаєморозуміння та довіри. Шлюб існує лише формально, сторони спільно не проживають, відповідач добровільно від розірвання шлюбу відмовляється. Оскільки подальше сумісне проживання і збереження сім'ї стало неможливим, позивач просить шлюб розірвати.
Під час підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній заперечує проти наведених позивачем обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що викладені в позовній заяві. Вказує, що сторони прожили разом 22 роки, за цей час між ними виникали непорозуміння, але усі негаразди вони вирішували у колі сім'ї і зберегли родинне вогнище та сімейні стосунки. Характер відповідача впродовж усього подружнього життя є незмінним та не змінився із сплином часу. ОСОБА_2 визнає ту обставину, що на даний час його дружина тимчасово зареєстрована та проживає у м. Тернопіль, однак факт підтримання між ними відносин як подружжя підтверджується тією обставиною, що весь цей період він здійснював грошові перекази на банківську картку ОСОБА_1 та подарував їй легковий автомобіль. Тому відповідач вважає подальше збереження сім'ї можливим та просить надати йому час для того, щоб він довів дружині і суду про стійкість їхніх сімейних вуз.
Ухвалою судді від 08 квітня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01 липня 2019 року прийнято до розгляду судом заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій вона, крім вимог про розірвання шлюбу між сторонами, просила вирішити вимоги про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 29 серпня 2019 року роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
Ухвалою судді від 29 серпня 2019 року прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду та призначено підготовче судове засідання у даній справі.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Столковського В. І.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 17 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надіслала письмову заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі та позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується його розпискою, наявною у матеріалах справи.
18 лютого 2020 року ОСОБА_2 подано до суду письмову заяву, в якій останній повідомив про те, що він не зможе з'явитися у судове засідання, призначене судом на 03 березня 2020 року на 11 год. 00 хв., у зв'язку з тим, що до 10 березня 2020 року перебуватиме за кордоном.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене судом на 03 березня 2020 року на 11 год. 00 хв. Крім того, дата та час проведення даного судового засідання погоджувалася із ним у попередньому судовому засіданні. Доказів на підтвердження зазначених у заяві причин неявки ОСОБА_2 до суду не надав.
У силу положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Тому підстав для відкладення розгляду даної справи суд не вбачає.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши позиції сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 15 листопада 1997 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 15 листопада 1997 року Ізяславським відділом реєстрації актів громадянського стану.
Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має, що не заперечується сторонами.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 тривалий час проживають окремо. Спільне життя подружжя не склалося через різницю характерів, відсутність взаєморозуміння та довіри. Подружні відносини сторони припинили. Позивач категорично заперечує можливість примирення і збереження сім'ї.
Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У силу ч. 3 і ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу можливе.
За час перебування справи у провадженні суду з квітня 2019 року примирення сторін не відбулося.
Посилання відповідача на те, що він здійснював грошові перекази на банківську картку ОСОБА_1 та подарував їй легковий автомобіль, не спростовують висновків суду з огляду на категоричне заперечення позивача можливості примирення і збереження сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, небажання позивача зберегти подружні відносини, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу неможливе. Підстав для відмови в позові немає.
Відтак, шлюб підлягає розірванню.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Ізяславським відділом реєстрації актів громадянського стану 15 листопада 1997 року за актовим записом № 164, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 : місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 : місце проживання - АДРЕСА_2 , рнокпп - НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складене 03 березня 2020 року.
Суддя: В. І. Столковський